«Залишилась зовсім сама»: Межівська громада попрощалася з Віктором Філоненком, загиблим від удару російського дрона
Межівська громада попрощалася з жертвою удару російського дрону
12 березня у Павлограді провели в останню путь жителя селища Межова Межівської громади — Віктора Філоненка. Чоловік загинув унаслідок атаки російського безпілотника. Поховання відбулося за підтримки Межівської селищної ради. На церемонію змогла приїхати і його мама — 88-річна Валентина Степанівна.
Жінка ледве стримує сльози. Вона повторює лише одне:
— Залишилась сама… зовсім сама…
Валентина Степанівна — педагог із великим стажем. Понад 38 років вона працювала вчителем фізики та математики у Донецьку. Наприкінці 1990-х років родина повернулася на Дніпропетровщину.
— Моїм першим випускникам уже по 78 років… — тихо говорить вона.
Навіть після виходу на пенсію жінка продовжувала навчати дітей. У Межовій вона багато років займалася репетиторством, допомагаючи місцевим школярам готуватися до навчання.
Останні місяці, каже вона, були надзвичайно важкими.
— Ми ж жили біля елеватора… А туди кожен день прилітало. Кожнісінький день. А в лютому так взагалі — летіло все, що могло. Нерви вже зовсім не витримують… Думаю, через це й зір упав — майже нічого не бачу.
Обстріли не раз зачіпали і їхню вулицю. Були влучання і поруч із будинком.
Будинок Філоненків у Межовій
— Скільки могли — ремонтували дах, закривали вибиті вікна…
Будинок усю зиму залишався без світла і газу, фактично без опалення.
Той день, коли загинув син, жінка пам’ятає до дрібниць.
— Він вийшов по воду… і не повернувся. Як бахнуло — наче все піднялося вгору… Мабуть, тоді й вибухнуло… і все…
Про трагедію їй спочатку не сказали.
— А я чекала… і чекала…
Виїхати з селища вони не могли.
— Нікуди було їхати. Жили на мою пенсію. Ще й собачку шкода було залишати… Вона з нами понад 14 років прожила…
Після загибелі сина Валентина Степанівна кілька днів перебувала в лікарні у Шахтарському. Зараз тимчасово мешкає у пансіонаті.
— Ми ж із ним удвох залишилися… Удвох… — говорить вона.
— Синові було 63 роки. Народився у 1963-му…
Жінка згадує, як Віктор навчався у фізико-математичному ліцеї, потім у політехнічному інституті, працював інженером у військовій промисловості.
— З Донецька ми виїхали — все залишили. Квартира була в центрі… Тепер і тут нічого немає… Але мені вже нічого й не потрібно.
Сьогодні вона повторює лише одне:
— Тепер я сама… Сьогодні дуже важкий день.
Того дня у Павлограді Межівська громада провела одразу сім поховань мешканців селищної ради…
Начальник Межівської військової адміністрації Володимир Зражевський наголосив, що ситуація у прифронтовій громаді залишається складною.
Володимир Зражевський
— Життя сьогодні змушує нас приймати необхідні рішення заради людей, — говорить він. — Це мешканці Володимирівки, Василівки, Преображенки, Вознесенки, Межової… Є загиблі внаслідок атак російської армії по цивільному населенню, є загиблі через пожежі та інші обставини.
За його словами, багато родин зараз не мають можливості самостійно організувати поховання близьких.
— Тому хочу звернутися до земляків — не доводьте ситуацію до критичної. Сьогодні шестеро людей були поховані як безрідні за програмою Межівської селищної ради.
Поховання відбуваються у Павлограді, адже на території громади це наразі неможливо.
— Павлоград — найближча умовно безпечна локація. На території Межівської громади зробити це зараз, на жаль, неможливо. Ми уклали відповідний договір із ритуальною службою тут, у Павлограді. Тому прошу людей приймати необхідні рішення вчасно.
Нагадаємо, 22 лютого 2026 року внаслідок атаки російського безпілотника на територію Межівської громади Синельниківського району загинув цивільний мешканець 1963 року народження — Віктор Станіславович Філоненко.
Через удар, попередньо ворожого дрона, чоловік отримав поранення голови, несумісні з життям.
Межівська громада висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблого.
Підготував Євген Хрипун
