Нещодавно ми опублікували цікаву та ґрунтовну статтю про поетів – земляків, які згадували в своїх творах Межову в різні епохи. Її автор – наш земляк, Ігор Зоц, український журналіст, головний редактор газети «Донеччина» (з 1992). Відповідальний за випуск тижневика «Слово Просвіти», член Національної спілки журналістів України.

Як відгук про неї – нам надіслали вірші про рідне селище – світла пам’ять Миколи Миколайовича Тютченка

Багато років, працюючи на різних відповідальних посадах чи вже перебуваючи на заслуженому відпочинку, Микола Миколайович не забував про рідну газету, підтримував тісний зв’язок із колективом, цікавився життям журналістів.

Редакція з нетерпінням чекала на його дописи до професійного свята – Дня журналіста, до ювілею газети, а також на численні поезії.

Справжній життєлюб, добра й відкрита людина… Таким він назавжди залишиться у пам’яті багатьох поколінь колективу редакції «Зірки» та «Межівського меридіана».

СЬОГОДНІ ТОБІ 90

З працьовитими людьми від природи

Був надійний завжди бастіон

Дніпропетровщини східні ворота

Межівський, хлібосольний район.

***

Пережив ти і злети й падіння

Спотикався і знову вставав

І так з поколінь в покоління

Свою долю і славу плекав.

***

З віддачею сил працювали

Невтомні твої трударі

За що ордени їм вручали

Ти ж пам’ятні приймав прапори.

***

І нині в часи ці новітні

Ти тримаєшся теж на плаву

В області, в Києві, в світі

Знають і цінують Межову.

***

Сьогодні тобі 90

Вік поважний, та ти молодий

Будь і надалі надійним форпостом

Процвітай, розвивайся, міцній

червень 2013 р.

Микола Тютченко, ветеран праці

                                                                    

Моя Межова

***

На сході воріт Придніпров’я

Стоїш ти – немов вартова…

Працьовита, гостинна і горда

Красуне моя, Межова!

***

Піснями і хлібом багата

Ти завжди в трудовому строю,

А люди – сумлінні, завзяті

Примножують славу твою.

***

Під зоряним сяйвом, сріблистим,

Відблискує тиха вода,

Цьогоріч тобі вже 130!

Ти ж чарівна, молода!

***

Гостей зустрічає привітно

У свій черговий ювілей,

В розмаїтті і запахах квітів,

У посмішках щирих людей.

***

І надалі міцній, розвивайся!

Батьківщино мала, степова!

Громаді на користь, людям на радість

Рідний краю! Моя Межова!

М.Тютченко

липень 2014 рік

 

Моя Межівщино

***

На Донецького кряжу відрогах

В розмаїтті ланів і лісків,

Розташований край хліборобів

Гостинний край Межівський!

Приспів       

Межівщино,моя Межівщино!

Хлібний край, батьківщино мала

Край людей працьовитих і щирих

Життєдайна й родюча земля

Не одному уже поколінню

У життя ти путівку дала.

ІІ

По землях твоїх споконвіку

Бик, Солона і Вовча течуть.

І як усі малі ріки

У Дніпро свої води несуть.

Приспів

ІІІ

Твої діти в сузір’ї Героїв,

Майстрів слова, митців і творців,

Вчених,лікарів,педагогів.

Вони славлять скрізь край Межівський!

Приспів     

А найбільші здобутки твої:-

Ти пишаєшся ними по праву!

Самовіддані дочки й сини

Майстри хліборобської справи!

Приспів

 2013 рік

 

Межівщино – моя мала Батьківщина!

Межівщино моя, Межівщино!

Добрі люди, сади і поля,

Моя , ти , мала батьківщино !

Найсвятіша у світі земля!

***

Ти традиціями славними багата!

Восени , узимку , навесні…

Зігріваєш всіх ,мов рідна мати,

І у свята , і у будні дні.

***

Людьми знатними теж ти багата !

Відомими в рідним краю

Тими, що плекали  й плекають

Історію й долю твою.

***

Ти – батьківщина двох ратних Героїв,

І трьох Героїв на ниві хлібній,

Які в боях , і на мирному полі

Прославили край Межівський!

***

У складі штурмової  комсомольської бригади

Воювали  і твої сини.

За честь Вітчизни ,а не слави ради

На фронтах Вітчизняної війни .

***

Розмаїта і різнобарвиста.

Наша пристань і батьківський дім

Письменники , вчені ,міністри…

В послужному списку твоїм!

***

Українського степу перлина,

Квітуча завжди , мов весна,

Молодій і міцній , Межівщино!

Моя рідна, свята сторона!

 

МЕЖІВСЬКОМУ ХРАМУ

***

Минуло чверть століття з того часу,

Як відновився храм Господній в Межовій.

Йдуть сюди поспілкуватись з Богом прихожани,

Умиротворення знаходять, спокій свій.

***

В селищі центром духовності він став,

І віри православної святої!

Лікує серця й душі межівчан,

Служить розрадником і в радості і в горі.

***

Хочеться храму побажать служить і далі,

Слово Господнє до людей нести…

Вчити й наступні покоління православ’ю,

Жить по Закону Божому завжди!

 

2013 рік

ЮНІСТЬ

Юність, яка ти чудесна,

Юність – пора золота

Юність – це сонячні весни!

Юність – найкращі літа!

1965р.

Я межівчанин

Я- межівчанин , корінний я Межівчанин

На цій землі на світ з’явився,

виріс і живу

Пишаюся здобутками всіх межівських  сель чанів

Й закоханий по вуха в Межову!

2012р.