Свіча пам’яті окриляє всіх нас. До 155-річчя апостола українського національного відродження Миколи Федоровича ЧЕРНЯВСЬКОГО (1868-1938рр)
Ще в січні цього року межівські і покровські краєзнавці та бібліотекарі задумали відзначити шляхетну дату нашого видатного сусіди-земляка.
Микола Чернявський народився на Добропільщині, в селі Шахове, в багатодітній сім’ї священика. З часом пройшов навчання в Катеринославській духовній семінарії і багато років був музичним духовним диригентом в Бахмуті, потім земським чиновником на Чернігівщині. Піднявся до вершин української духовності і проявив себе як один із перших поетів Донбасу, автор і редактор поетичних прозових збірок, прекрасний перекладач «Слова о полку Ігоревім», маловідомий дослідник історик раннього християнства, просвітній діяч Херсонщини, мудрий філософ.
У 1927 році відвідав Крим, спілкувався з українською літературною елітою, разом відшукали у Ялті занедбану могилу Степана Руданського.
Для нас він особливо дорогий як укладач ряду збірок творів молодих українських письменників, численних статей у «Киевской старине» та львівських виданнях. В тісному спілкуванні перебував з Іваном Франком, Борисом Грінченком та Михайлом Комаровим, який, до речі, родом із сусідньої Петропавлівщини, з села Дмитрівка. Не менш важливо, що у 20-х роках, видаючи власний 10-томник, часто бував у Харкові, друкував свої поезії поряд з творами Аркадія Казки і Василя Мисика, був знайомий з багатьма літераторами, в тому числі з нашою Тетяною Сулимою.
Не менш цікавим є херсонський період його життя і творчості в 30-х роках, тісне спілкування з Савою Божком, їх теплі стосунки зі студентською молоддю. Неперевершений авторитет і совість української нації Микола Федорович Чернявський піднімався на ешафот сатанинської системи в один трагічний день із Савою Божком. Був безжально страчений у ніч на 19 січня 1938 року без суду і слідства, а блюзнірська влада ще в 1939 році опублікувала статтю в газеті «Правда» за його підписом. Згодом брехливо зазначалася його дата смерті – 1946 рік.
Добра традиція наших істориків і краєзнавців (Вадим Олефіренко, Раїса Демчук, Володимир Подолян, Світлана Бичкарьова та інші) повернули із небуття пам’ять про цю унікальну особистість, його багате творче надбання.
У 2011 році ми організували і провели в Добропіллі ювілейну наукову конференцію, видали збірку доповідей і поетичних творів добропільчан. У 2019 році в Святогорівській школі було відроджено музей письменника. Працівники сайту «Українська ініціатива» (м. Київ) видали дві об’ємні збірки Чернявського М.М. і матеріали про нього.
До 145-ти та 150-річчя митця були проведені літературні ювілейні зібрання в Межівській, Новопавлівській та Покровській бібліотеках, музеї Сави Божка, школі №12 міста Покровськ. Учасниками тогочасних заходів були Ольга Кобець та Ольга Острянин, панотець Віталій Квас, Надія Божко, Світлана Бичкарьова, учні і студенти. Межівський композитор Алла Тишковець написала музику і виконала три романси на вірші Чернявського М.М. Численні твори митця сьогодні можна прочитати на сайті «Чтиво», а в ютубі подивитися унікальний відеофільм про нього.
Наша ювілейна зустріч 7 липня цього року пройшла завдяки спільним зусиллям бібліотекарів, митців-аматорів «суцвітян» при міській бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка міста Покровськ, тележурналістів місцевої студії «Капрі» та усіх небайдужих до нетлінного слова Миколи Федоровича Чернявського. До речі, у музеї міста Запоріжжя теж готуються урочистості
з нагоди 155-річчя Миколи Чернявського.
