Ми всі трішки журналісти…
Сьогодні ми відзначаємо професійне свято – День журналіста! Для редакції районної газети «Межівський меридіан» цього року свято особливе – можна сказати, подвійне! У травні нам виповнилося 90 років!
У зв’язку з цим хочеться щиро подякувати всім нашим читачам і шанувальникам! Адже з нагоди ювілею отримали чимало поздоровлень, теплих слів свою адресу. І це, чого гріха таїти, таки дуже приємно…
До ювілейної дати – ми підняти величезний пласт історії районного видання, аби показати, чим жила газета, про що писали її журналісти та дописувачі, починаючи від 30-х років минулого століття і, практично, до початку 2000-х.
За відгуками знаємо, що ви знайшли в цих матеріалах багато цікавого. Хтось прочитав про своїх рідних та близьких, хтось упізнав себе, а хтось просто згадав, старі-добрі часи… Коли і небо було блакитнішим, і сонце яскравішим, і люди – добрішими. А все тому, що, гортаючи сторінки нашої спільної історії, Ви повернулись у роки юності, молодості, планів та перспектив, професійного росту, коли здавалось, що й гори до снаги звернути…
…Останнім часом, шановні читачі, ми багато з вами говоримо про професію журналіста. А чому й ні, коли випадає на те слушна нагода? Чи то процес роздержавлення ЗМІ, чи ювілей газети, чи професійне свято… Якою вона є сьогодні – журналістика?
Відкинувши в бік стандартні тези про мораль, чесність, актуальність, врешті, об’єктивність, визнаємо, що вона у наші дні надзвичайно багатогранна. Епоха Інтернету взагалі зробила всіх нас трішки журналістами. І енергійному блогеру зовсім не треба працювати в газеті, щоб зібрати кількатисячну аудиторію гарячою новиною чи репортажем он-лайн…
І це також журналістика! Не класична – з блокнотом та фотоапаратом, де наприкінці традиційне фото з посмішкою, а ось така – нова, гостра, нестандартна, але яка на УРА сприймається суспільством! А значить, має право на життя…
Сьогодні, у День професійного свята, яке ще несе в собі відголоски 90-річчя рідної газети хотілося б щиро подякувати нашому невеличкому колективу, який творить сьогодення районної газети «Межівський меридіан». Кожен з них – чесний, відвертий, принциповий професіонал, ерудит, непересічна особистість. А разом з тим – невід’ємна деталь єдиного механізму редакції. І так було в усі часи існування газети…
Відповідальний секретар Наталія Олексіївна Вознюк – наш справжній аналітичний центр.
Вона не тільки формує-творить зовнішній вигляд кожної шпальти у процесі верстки, але й опрацьовує безліч інформації, серед якої листи дописувачів, офіційні матеріали, вітання, подяки, співчуття…
Величезний досвід, в тому числі й редакторської роботи (а її шлях у рідній газеті почався ще на початку 1980-х) є просто безцінним сьогодні. Наталія Олексіївна – член Національної спілки журналістів України.
Заступник головного редактора з фінансово-господарских питань Валентина Володимирівна Остапчук, без перебільшення, надійний тил, так би мовити – фундамент, без якого просто неможливий рух уперед. Адже фінанси у наш нелегкий час вирішують все!
Тож поза її увагою не проходить жодне питання: починаючи від тиражу газети і до найменшого оголошення. А ще на її плечах безліч господарських нюансів, тобто все те земне і матеріальне, що лежить в основі роботи кожного підприємства чи установи.
Творча, комунікабельна, надзвичайно допитлива, з власним поглядом на все, що відбувається навколо – це про нашого кореспондента Тетяну Анатоліївну Сітар.
Незважаючи на те, що працює вона в колективі не так давно – влилась у нього максимально органічно, одразу завоювала довіру колег своєю чесністю, відкритістю, працелюбністю. Їі матеріали: нариси, інтерв’ю, репортажі – вирізняються стилем, власним журналістським почерком, і ми впевнені – вже мають широке коло шанувальників серед читачів.
Тетяна Кіяшко відома жителям Межової, та й усього району, не лише як кореспондент газети «Межівський меридіан», але і як модератор нашої офіційної сторінки у соціальній мережі Facebook та найпопулярнішої серед жителів Межівщини сторінки«Межівська дошка оголошень».
Соціальні мережі – це той простір, де вона почувається, немов риба у воді. Що й говорити, сьогодні такі люди на вагу золота в кожній медіа-компанії. А ще Таня – не просто принциповий журналіст, а й справжній активіст у житті свої вулиці, селища, громади в цілому. Не зважаючи на декретну відпустку, вона продовжує активно працювати.
***
Відзначаючи професійне свято у рік 90-річчя рідної газети, ми, як ніколи, усвідомлюємо величезну відповідальність перед нашими читачами і дописувачами. А також відповідальність перед цілою плеядою талановитих журналістів, які свого часу творили історію районної газети: «Зірки», «Червоної зірки», «Межівського меридіану»…
І сьогодні хочеться щиро поздоровити зі святом наших колег ветеранів: головного редактора Олександра Васильовича Стадніченка, заступників головного редактора Миколу Миколайовича Тютченка та Ніну Павлівну Ляшенко, редактора сільгоспвідділу Олександра Васильовича Винника, творчих працівників Олександра Івановича Перепелицю, Костянтина Костянтиновича Родика, Володимира Григоровича Чопенка, Таісію Анатоліївну Лучко і Валерія Михайловича Малкова, відповідального секретаря Тетяну Іванівну Іванченко, головного бухгалтера Олександру Василівну Малкову, коректора Надію Антонівну Роздайбіду, друкарку-машиністку Любов Дмитрівну Філіп’єву та інших. Нам сьогодні дуже не вистачає таких творчих, по-справжньому ерудованих, не побоюсь цього слова, талановитих кадрів.
Як разом із ними не вистачає і Володимира Микитовича Олійника, Михайла Давидовича Пудли, Анатолія Михайловича Пічугіна, Івана Филимоновича Волуя, Марії Онисимівни Радченко, Катерини Олексіївни Сергієнко, Григорія Пантелійовича Юхименка, Олега Арсентійовича Тітуха – усіх, хто пішов від нас за таємничу і непізнану межу… Нехай земля їм буде пухом…
Та якими б не були складними часи – районна газета не втрачає зв’язку зі своїми ветеранами, підтримуємо не лише дружні стосунки, а й не даємо заіржавіти їхньому журналістському перу. До професійного свята, яке цього року тісно переплітається з круглою датою народження газети, ми пропонуємо до вашої уваги цікаві історії з журналістського життя наших колег-ветеранів: Олександра Васильовича Винника, Олександра Івановича Перепелиці, нині покійного Анатолія Михайловича Пічугіна, а також матеріал, присвячений Михайлу Давидовичу Пудлі від Ніни Павлівни Ляшенко.
А я ще раз вітаю колег і всіх, хто відчуває себе журналістом, із професійним святом! Творчих удач, гострого пера і вдячних читачів, слухачів та глядачів!
Євген ХРИПУН,
головний редактор
