Субота, 15 Лютого, 2025
Люди твої, МежівщиноПро головне

Не витримало серце: помер боєць 108-ї бригади, який пережив жахи російського полону

У Межівській громаді, що на Дніпропетровщині, віддали останню шану бійцю 108-ї бригади Територіальної оборони імені Нестора Махна – Івану Півню, який пройшов пекло російського полону.

Іван помер 29 січня…

…Прощалися з Героєм – у рідному селі Новолозуватівка, де його поховали з усіма військовими почестями, у великій скорботі…

Земляки створили живий коридор, прихиливши коліно, з квітами, якими встелили дорогу траурного кортежу…

– Знову сумна подія зібрала нас разом. Ми проводжаємо в останню путь ще одного нашого Героя – Івана Півня. Нехай Господь прийме його  світлу душу…

А ми – повинні пам’ятати, як він самовіддано він боронив  Україну!

Саме війна, важкі муки полону та їх наслідки забрали життя Івана…  

Глибоке співчуття всім рідним і близьким.

Вічна пам’ять,  – відзначила секретар Межівської громади Любов Максімкіна.

Народився і виріс Іван у селі Новолозуватівка Межівського району, закінчив Українську восьмирічку,  Межівське профтехучилище. Працював у сільському господарстві, завжди любив нелегку роботу біля землі.

З перших днів повномасштабного вторгнення рашистської чуми  Іван, разом із сином Романом, стали на захист Батьківщини. Батько і син…

– Вранці 24 лютого тато розбудив мене, – розповідає син Роман, який отримав звістку про смерть тата – на передовій.  – Почалася війна, синок. Я йду… А ти повинен залишитись вдома, на господарстві…

Але Роман вирішив по своєму… Сам поїхав до бригади Тро, добровольцем… Отримав зброю… А на другий день зустрів там і батька…

– Що ж робитимемо, синок?

– Нічого, будемо разом воювати!

І вони воювали…  Билися з ворогом на Донецькому та Запорізькому напрямках….

На початку вересня 22-го, під час бойових дій, Іван  потрапив у полон.

Понад  п’ять місяців родина з нетерпінням чекала на його повернення. Вірили, молились кожного дня…

–  Орки забрали здоров’я …, – говорив сам Іван.

Він повернувся з полону ледве 60 кілограмів вагою, прострелений живіт, під час тортур нелюди поламали воїну ребра, вибили зуби…  Він згадував, як орки хотіли зламати його  психологічно, показували фото сина і говорили, що його Рома – «двухсотий»…

Він намагався втекти і його кидали по різним сізо… А двічі … водили на розстріл…

– Він одразу подзвонив мені після полону, – згадує Роман, – Ти живий синок? Який я щасливий, що з тобою все добре… Воюєш? Молодець!

І навіть після повернення з полону Іван повернувся до служби у рідну бригаду. Але… Наслідки полону і тортур давали про себе знати.  Не витримало серце…

У Героя залишились дружина Ірина, донька Євгенія, син Роман…

Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!

Але він назавжди залишиться в наших серцях та пам’яті!

З російського полону повернувся захисник України Іван Півень з Межівської громади. І через день став дідусем