Ліричні напрацювання наших земляків

Живе і творить любительське об’ єднання «Літературне слово Межівщини», яке діє при відділі обслуговування користувачів СКЗК «Межівська ЦПБ». Голова літературного об’єднання Петро Бабець зазначив, що минулий рік пройшов із творчими успіхами, було проведено літературну конференцію, у якій брали участь літературо- і краєзнавці з Київщини, Дніпропетровщини, Донбасу.

Протягом минулого року було опубліковано кілька збірок межівських письменників. Учасники об’єднання взяли участь у «Покровському Літфесті», отримали призові місця.

Сьогодні пропонуємо до вашої уваги нові напрацювання наших земляків.

Дарина СТЕЦЕНКО

Посмішка

Вітер холодний виє
Шарпа, збиває з ніг.
Сіре похмуре небо
Тисне на сірий сніг.
Довга дорога в школу,
Люта така зима
Все замела навколо,
Настрою теж нема.
Ми на ступцях зустрілись,
Ледь рожевіє схід.
Хлопець всміхнувся щиро
Й тихо сказав: «Привіт».

Раптом усе змінила
Посмішка чарівна –
Дзвінко співає пташка,
Ніби уже весна.
Школа така красива,
Вітер притих давно.
Ягоди горобини
Стукають у вікно.
Небо заголубіло,
Простір який – без меж.
Ранку душа зраділа
І посміхнулася теж.

 

Снігурі

Всі поля сріблястим снігом вкрило,
Вже гудуть холоднії вітри.
Снігурі у гості прилетіли
І на крилах зиму принесли.

Якось вранці в школу я спішила
І почула радісне: «Ф’ють! Ф’ють!»
Снігурі калину обліпили
І червоні ягоди клюють.
Ласують – насіння вибирають,
А луску кидають по землі.
Ніби квіти, на кущі палають
Дивовижні красені малі.
А як тільки сніг став розставати,
Знов на північ ці пташки летять.
Подалися гнізда будувати
І малих виводить снігурят.

Лариса СЕРЕДА

***

З Новим роком привітання
Ми з любов’ю шлем для вас!
Щастя й радості бажаєм
Вам усім в святковий час!
Миру й щастя на землі,
Хліба й солі на столі!
Найщиріші побажання
Та найкращі привітання!

***

Тихо сніг летить під ноги.
Білу стежечку топчу,
У зимовій казці наче
Я на килимі лечу.

Навкруги дерева білі,
Мов солдати на посту.
Мчить Дідусь Мороз на санях
По льодяному мосту!

Завітай до нас, дідусю,
З нами пісню заспівай.
З Новим роком поздоровить
Дітлахів не забувай!

Петро БАБЕЦЬ

На 2021 рік

Щорічний рубіж переступим
Й піднімемо келих вина!
Усе нехороше забудем,
А п’єм за майбутнє до дна!

І друзям усім побажаєм
Достатку, і, дай Боже, сил.
Що буде завтра, не знаєм,
Та кращого хочеться всім!

Якщо ще зустрінеш й удачу,
То з ближнім хоча б поділись.
А посмішка мила і сяюча
Додасть нам наснаги і сил!

Хай будуть всі рідні здорові!
Тож вип’єм іскристий напій!
Бажаю Вам щастя й Любові!
Прийміть же дарунок цей мій!

25.12. 2020 р.

Філіпп ДІБРОВА – поет, наш земляк, новопавлівець,
зараз мешкає в м. Єйську

Для тебя

Для тебя я зажгу в небе звёзды,
Голубую подругу луну,
Отодвину ненужные годы,
В ночь одену тебя и весну!

Золотую волшебную рыбку,
Не хочу понапрасну ловить!
Я поймаю тебя на улыбку,
Чтоб судьбу свою благодарить!

***
С осенью хочу я подружиться!
Осень та ветрами все шумит,
Листьями дороги заметая…
Под листвою прошлое лежит,
И она об этом тоже знает!
А Земля и я на ней кружился,
С нами – прошлая та жизнь моя…
С осенью хочу я подружиться,
Чтоб была подольше жизнь моя!

Олександр ВИННИК

Поздняя осень

Как ты скучна, раскисшая дорога,
Как жалок ворон, ищущий в грязи
Обед свой бедный у подножья стога;
И ветер с севера безжалостно сквозит.

Да, степь еще зеленым пульсом бьется,
Еще возможен теплых дней визит
С небесной синью… Но зиме неймется, –
И холодом, и голодом грозит!

Грозит тому, кто беден, бесприютен,
Кто одинок, кому судьба не льстит,
Кто оказался снова на распутье,
И луч надежды больше не горит.

Дорога… Ворон… Ветер – неуютно!
А март, апрель – так далеко они…
Но надо ждать, пусть даже по минутам
Считать короткие безрадостные дни…