До 75-ї річниці перемоги над нацизмом!

…Які б складні часи не переживала наша держава, які б політичні та економічні перипетії не хвилювали суспільство – 8 травня – День пам’яті та примирення, а також 9 травня – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні завжди залишатимуться знаковими датами для жителів України.

Саме українською землею двічі прокотився руйнівний смерч Другої світової, не обминувши жодного, навіть найменшого населеного пункту. В руїни і згарища було перетворено 714 міст і біля 28 тисяч сіл…

Так, Перемога була одна на всіх, хто вступив у двобій з нацистською навалою. І ніхто не стояв за ціною. Для України ця ціна становила, за різними даними, від 8 до 10 мільйонів людських життів, колосальні суми економічних втрат.

Далекого 1941-го року боронити рідну землю від коричневої чуми пішли понад 6 тисяч наших земляків – жителів Межівського району. Серед них – комсомольці-добровольці, які 17-річними юнаками одягли солдатські шинелі. Понад 1,5 тисячі з них на повернулись до рідних домівок…

Ідуть роки… Одиниці залишаються їх серед нас – живих свідків Другої світової війни, рядових героїв кровопролитної і священної битви за свободу рідної землі.

Сьогодні наш святий обов’язок схилити голови перед мільйонами загиблих героїв, а також згадати про тих, хто живе нині поруч з нами, а тоді – 75 років тому – зі зброєю в руках боронив нашу землю від ворога.

Їм всім сьогодні вже за 90. Та інакше й бути не може…

За інформацією управління соціального захисту райдержадміністрації, на території Межівського району залишилось лише вісім ветеранів, які безпосередньо брали участь у бойових діях 1939-1945 років.

До дня Перемоги над нацизмом «Межівський меридіан» розпочинає серію публікацій, присвячених нашим мужнім землякам, які  боронили та звільняли рідну землю від нацизму. Ми хочемо, щоб їх імена в ці дні зазвучали для всіх мешканців Межівщини!


БІЛОКІНЬ Микола Федотович

Народився 6 жовтня 1926 року.

Призваний до лав збройних сил Межівським райвійськкоматом 7 жовтня 1943 року. Бойове хрещення отримав під час бойових дій на території Латвії та Польщі у складі 250 стрілецького полку 82 стрілецької дивізії.

Після серйозного поранення лікувався у шпиталі.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня і «За мужність», медаллю Жукова.

Нині проживає у с. Богданівка.


ДАШЕВСЬКИЙ Дмитро Павлович

Він добре пам’ятає початок наступу IV Українського фронту у січні 1945-го у Домбровсько-Силезькому промисловому районі Польщі. Адже це було бойове хрещення 19-річного юнака, сержанта 1002-го Львівського полку Дмитра Дашевського у горнилі Другої світової війни….

Після прориву фашистської оборони по всій лінії фронту почався невпинний наступ. У бою за польське місто Катовіце 19 лютого 1945 р. Дмитро був поранений, тривалий час проходив реабілітацію. День Перемоги зустрів у госпіталі м. Кракова.

За період війни був нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня, «Богдана Хмельницького», медаллю «За перемогу над Німеччиною».

Нині проживає в смт Межова.


Наступна розповідь про ветеранів >>