До 78-ї річниці звільнення Межівщини від нацистських окупантів (Відомі та невідомі факти…)

У ці теплі вересневі дні минає 78 років відтоді, як Межівщину було звільнено від нацистських загарбників. Як свідчать різні джерела, запеклі бої за звільнення населених пунктів Межівського району тривали з 8 по 15 вересня 1943-го року.

Особливо жорстокі бої під час визволення району велися за такі населені пункти, як Слов’янка, Попутне, Преображенка та ін.

Загалом у роки Другої світової 1941-1945 рр. понад 6000 наших земляків – жителів Межівського району – пішли боронити рідну землю і більше 1500 з них не повернулися до рідних домівок…

Ось уже кілька років як історію Межівщини, зокрема період окупації нацистськими загарбниками 1941-1943 рр, а також безпосередньо історію бойових дій на території вже колишнього Межівського району, вивчає наш земляк, дослідник Альберт ГІРМАН. Користувачі соціальних мереж добре знайомі з його численними дописами, викладеними фактами, документами і навіть відеосюжетами на цю цікаву тему.

Важко уявити той обсяг інформації, який вдалося опрацювати досліднику, адже серед них як документальні (переважно), так і наративні джерела (щоденники, мемуари, нотатки), в т.ч. і німецькою мовою.

Серед першоджерел – архівні документи: журнали бойових дій, доповіді та звіти, бойові донесення, оперативні зведення, накази, карти радянських та німецьких військових частин… Просто величезний обсяг безцінної роботи для встановлення історичної правди та об’єктивності…

Роботи, яка, сподіваємося, найближчим часом буде систематизована автором і стане доступною широкому загалу земляків через видання книги та створення відеофільму. Принаймні, про такі плани розповів нам пан Альберт.

Сьогодні ж першою ластівкою офіційних публікацій його досліджень стає матеріал у газеті «Межівський меридіан», де автор представляє читачам унікальні, а від того надзвичайно цікаві факти визволення Межівщини у вересні 1943-го року.


– Визволяли Межівський район підрозділи 2-х фронтів: Південно-Західного та Південного з 8 по 15 вересня 1943-го року.

– Мало хто знає, але районний центр Межову, частини радянської армії звільняли двічі.

Перший бій відбувся вранці 8 вересня 1943 року, між підрозділами 23-го танкового корпусу і відступаючими частинами ворога, які на той момент знаходилися на території селища.

Але головні бої за Межову відбулися вже 10-13 вересня між німецькими частинами, які отримали наказ знову захопити селище і перерізати залізничну артерію, та частинами 32-го стрілецького корпусу радянської армії, а саме 259-ої стрілецької дивізії.

– Німецькі війська також вели наступальні дії на території Межівського району, які почалися 8 вересеня о 12:30 годині з с. Андріївка (сьогодні Золоті Пруди Харківської області), що північно-східніше від Слов’янки, 16-ю мотопіхотною дивізією, та о 13:00 того ж дня з Весело-Сергіївки вирушила на Слов’янку 23-тя танкова дивізія.

– 10 вересня у напрямку Новопавлівка – Іванівка о 12:00 год. солдати 503-го стрілецького полку (51-а армія Південного фронту) вступили в бій з німецькою групою Бауера (9-та танкова дивізія) і завдали сильного удару по групі, бій тривав три години. В цьому бою німецький командувач 33-го полку 9-ї танкової дивізії загинув.

– Німців підтримувала авіація, яка бомбила порядки радянських частин. Так, 10 вересня 1943 року в одній із атак, 18 пікірувальників “Юнкерс-87” були атаковані радянськими зенітниками і 2 літаки з цієї групи були збиті. Один з літаків упав в р-ні Олександрівки. За льотчиками були вислані солдати. Ті, щоб не потрапити в полон, почали відстрілюватись. Одного з них вбили, а іншого доставили в штаб частини для допиту.

– 11 вересня до Синельникового прибув 656-й важкий винищувальний протитанковий полк у кількості 12-ти “Фердинандів” та 13-ти штурмових танків. Для того, щоб перенаправити їх на допомогу німецьким частинам, які вели бої на території Межівського району. Але танки змогли добратися тільки до Дмитрівки і вже 13-го вересня їх відізвали на території Дніпропетровська.

Таким чином, попри численні легенди, «Фердинанди» не брали участі в боях на території нашого району.

– 11 вересня командир 1-го дивізіону 152-го гаубично-артилерійського полку капітан Голубих Кузьма Іванович займав бойові позиції в районі х. Запоріжжя.

Зі сторони Новослов’янки були помічені німецькі танки. Капітан перейняв керування батареєю і пішов у бій з танками.

Прямим наведенням було знищено 2 танки і багато піхоти. За цей бій капітан Голубих К.І. отримав орден Олександра Невського.

– 12 вересня о 10-й годині німецька авіація намагалася скинути бомби на Крутоярівку, але літаки скинули де-не-де лише кілька бомб, тому що їм завадили радянські винищувачі.

– 14 вересня радянська 238-ма танкова бригада атакувала Тарасівку. В тому бою відзначився командир 491-го танкового батальйону лейтенант Осяєв Іван Семенович. Під проводом лейтенанта рота зайшла в тил противника, відрізавши йому шлях до втечі, і атакувала його. Німці почали тікати на південь Тарасівки. Трохи оговтавшись, нацисти контратакували тричі, але без успіху.

– 14 вересня о 13:00 танки 135-ї танкової бригади за підтримки 61-го гвардійського мінометного полку увійшли до с. Преображенка. Село горіло, люди метушилися, на дорозі лежала вбита худоба. Німці почали відходити в балку. Капітан Ісаєв віддав наказ і пролунала команда: “За Преображенку! Вогонь!”

Але незабаром німці контратакували за допомогою танків “Пантера” і радянські частини змушені були відійти до х. Гусарського.

– За висновками командування 259-ї стрілецької дивізії, протягом вересня 1943 року найпотужніший спротив противника на території Межівського району був на межі х. Попутний – Межова – висота 175,5 – Преображенка.

Далі буде…