Це точно про тих спритників, які наживаються на довірливих (і не дуже) громадянах, заволодіваючи їхніми коштами у різні способи.

Пригадую, наприкінці 80-х років минулого століття, користуючись умінням гіпнотизувати (інакше не поясниш) колоритні особи у рясних спідницях та яскравому намисті, пильно дивлячись в очі співрозмовнику, просили «позолотити ручку». Їм викладали все, що було в гаманці. Коли полуда спадала, на жаль, ні грошей, ні прохачки вже не було й близько.

Розвиток технологій іде вперед, але шахраї-умільці теж не пасуть задніх. «Просунуті» злодії відстежують сторінки в соцмережах, акаунти на сайтах продажів – усі ланцюжки, які зав’язані на персональних даних. Періодично хвиля шахрайських втручань у наше життя (і в наші гаманці) зростає, потім спадає. І так циклічно повторюється роками. У вдосконаленому вигляді.

Якось років чотири тому пролунав цікавий телефонний дзвінок. На іншому кінці чоловік представився працівником служби охорони «Ощадбанку». Чого він хотів, так і не зрозуміла, бо не дуже розбірливо було чути. Зауваження, що я не є клієнтом «Ощадбанку», його ніяк не зупинили, і чоловік наполегливо намагався дізнатися, чи користуюся пенсійною карткою. Говорив, що мій номер телефона знаходится в їхній (так і не зрозуміла – чиїй) базі даних. Сказала, що не пенсіонерка – тоді його зацікавило, скільки маю повних років. Врешті решт, коли мій тон став різкішим, співрозмовник мало не з погрозою заявив, що ще й додому до мене приїде. Цікаво, чого б то?

Без сумніву, то був шахрайський дзвінок, бо ще ні разу мені не телефонували з мого банку з такими дурнуватими розмовами.

Шахраї навчились красти гроші з карток по-хакерськи технологічно. Чимало українців, які користуються послугами банківських установ, не з чуток знають про різноманітні махінації, пов’язані зі списанням коштів з власних платіжних карток. Адже зловмисники в гонитві за легкими грошима проявляють неабияку винахідливість. От і минулого тижня сталися дві прикрі історії, які вчергове спонукають нас бути уважними і обережними.

Історія перша

На сайті продажів ОLX є гарна функція ОLXдоставки. Банківська картка користувача-продавця прив’язана до сайту і на неї надходять кошти після продажу товару. Все цілком зрозуміло і безпечно, якщо перемовини щодо купівлі-продажу та розрахунки вести саме на зазначеному сайті (не через смс-повідомлення чи Вайбер або інші додатки). А от саме на цьому часто й попадаються неуважні та довірливі.

Коли користувач сайту ОLX отримав повідомлення від потенційного покупця з пропозицією ОLXдоставки, то не звернув уваги, що зверталися до нього у Вайбері. І почалося: пароль неправильний, код не отримується, вхід не підтверджується. Щоб з усім цим розібратися, звісно, просили конфіденційні дані. І аж коли банк запросив підтвердження списання коштів (близько трьох з половиною тисяч), виникло питання – чому списання? Адже мова про продаж і отримання коштів. І тоді виявилося, що на цю картку одночасно «ломилися» відразу троє невідомих осіб, намагаючись зняти певну суму. Банк зреагував відразу – усі картки були заблоковані. Через кілька днів їх власник звернувся до відділення банку і ситуація була виправлена. Можна сказати, відбулися переляком, хоч і не дуже легким. Чого не скажеш про дійових осіб другої історії.

Історія друга

В однієї знайомої зламали сторінки на Фейсбуці. Ось як вона розповідає:

– Від мого імені друзям і знайомим почали надходити повідомлення з проханням позичити грошей. Ті, хто мене знає, занепокоїлися – чи не сталося якоїсь біди, що знадобилися кошти. Стали телефонувати, я нічого не розуміла. Здогадалася, коли мені надіслали скріншот переписки начебто зі мною. Я дивлюся і розумію: я ж цього не писала! Отже, сторінка зламана. Зайти на неї я не можу, бо змінений пароль. Крім того, шахраї занесли до «чорного» списку усіх моїх родичів, хто має таке ж прізвище. І тому вони не бачили, що відбувалося на моїй сторінці. Тож не зреагували одразу.

Як виявила потім моя знайома, на її сторінку спочатку зайшли в Тернівці, потім у Києві. В результаті всіх перипетій був виклик поліції, заява про шахрайські дії, також дзвінок до кіберполіції. Довелося змінювати електронну пошту, всі паролі. Сторінка відновлена. Ніби можна видихнути. Аж ні. Бо багато з тих, хто отримав повідомлення, і справді переказали кошти на вказані картки. І немалі суми. А потім уже телефонували спитати, може, ще треба. І дізнавалися гірку правду, що їх ошукано…

Тож, як бачимо, проблема залишається актуальною і навіть поглиблюється. Тому для уникнення подібних ситуацій фахівці нагадують про способи захисту від карткових шахраїв. Вони радять періодично змінювати пароль для входу у банківські мобільні додатки, а також:

• завести окрему фінансову SIM-карту;
• звернутись до мобільного оператора з вимогою прив’язати мобільний номер до паспорта. Це виключить можливість віддаленого перевипуску SIM-карти;
• встановити денні ліміти в інтернет-банкінгу, або заблокувати можливість проведення онлайн-операцій;
• не поширювати в інтернеті “фінансовий” номер мобільного телефону, до якого прив’язаний банківський рахунок;
• використовувати тільки складні паролі;
• не називати коди з SMS-повідомлень, коли телефонують з невідомих сумнівних номерів, навіть якщо кажуть, що зараз зателефонують з номера банківської «гарячої лінії»;
• у мобільному додатку кожного банку, де обслуговується клієнт, встановити окремі логіни і паролі. Це правило має діяти і для всіх наявних поштових скриньок;
• не переходити за посиланнями в повідомленнях. Вивчити напам’ять офіційні адреси банківських сайтів, якими ви користуєтесь;
• пам’ятати, що банк ніколи не дзвонить з номерів call-центру (номери використовуються тільки для вхідних дзвінків);
• за будь-яких незрозумілих обставин одразу телефонувати в call-центр банку.

Також в банкіри радять тримати в секреті:

1. тризначний номер на звороті картки (CVV-код),
2. коди банків і мобільних операторів,
3. паролі в інтернет-банкінгу та кодове слово банку.

Отож будьмо обачними!

Антоніна ТАРАСЕНКО

 

---

Офіційний коментар

Як нам повідомили у відділенні поліції №2 Синельниківського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, на території громад Межівщини протягом 2021 року зареєстровано 20 кримінальних проваджень за ст. 190 Кримінального кодексу України “Шахрайство”.

– З них 3 провадження направлено до суду , за двома справами потерпілим відшкодовано збитки. – відзначив начальник відділення Олександр Миколайович Ілющенко. – На сьогодні розслідуються 2 провадження саме за ст.190 ККУ.

Нагадаю, що шахрайство визначається Кримінальним Кодексом України як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Карається шахрайство штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, – карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, – карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Кілька кілька порад від правоохоронців

яких треба дотримуватись, щоб не стати жертвою шахраїв:

– будьте дуже уважними і стежте за тим, щоб ваших особистих даних не було у відкритому доступі;

– приймаючи оновлення на смартфон, ніколи не вводьте дані своєї карти. Якщо програма запитує таку інформацію, відразу блокуйте її;

– краще за все не залишати свій номер в мережі, а надавати його у особистому листуванні;

– періодично змінювати ПІН-код банківської картки. Пам’ятайте, що розраховуючись карткою в будь-якому закладі, ваш ПІН-код може фіксувати камера спостереження. Тому, розраховуючись карткою, прикривайте термінал вільною рукою;

– основне правило покупок в Інтернеті: якщо продавець вам не відомий, оплачуйте товар тільки після отримання!

– жертвою інтернет-шахраїв можна стати не лише купуючи товар в Інтернеті, а й продаючи його за допомогою майданчиків для оголошень. Під приводом оплати вашого товару шахрай буде намагатися дізнатися усі дані вашої платіжної картки, за допомогою яких зможуть зняти гроші з вашого рахунку;

Зверніть увагу:
для оплати коштів на вашу картку достатньо знати номер з 16 цифр, в жодному разі не повідомляйте строк дії картки та СVV код, який знаходиться на зворотній стороні картки. Для оплати на вашу картку не потрібно отримувати жодних СМС повідомлень чи підходити до банкомату, та в жодному разі не повідомляйти шахраям дані з СМС повідомлень, які можуть надійти на ваш телефон.

– будь-які покупки в мережі потрібно відправляти-отримувати накладеним платежем або здійснювати їх під час особистої зустрічі. Такий метод захищає продавця і покупця від можливої афери;

– перевірте продавця, промоніторивши його мобільний в мережі, адже часто шахраї навіть не змінюють номери, а «працюють» під одним і тим же весь час, тому в Інтернеті про них може бути багато відповідних відгуків;

– завжди ігноруйте дзвінки і SMS з проханням кудись передзвонити або оплатити відправку вашого виграшу. Це вірний спосіб не стати жертвою схеми шахраїв;

– проводьте платежі в Інтернеті тільки через авторитетні сайти. Не ризикуйте оплачувати рахунки на незнайомих ресурсах, тим більше, якщо комісія підозріло низька. Це можуть бути сайти-підробки, які є частиною схеми шахрайства по банківській карті.

Якщо ж ви все-таки попалися на гачок шахрая в мережі Інтернет і втратили гроші, то повернути їх буде дуже важко, але в будь-якому випадку варто одразу ж телефонувати на 102, залишати відгуки та мобільний телефон афериста в соціальних мережах.