Межівщина пам’ятає …

28 листопада в Україні вшановують пам’ять жертв голодоморів.

Пам’ятні заходи традиційно відбуваються в четверту суботу листопада.

У цьому році виповнюється 87 років трагічній сторінці історії українського народу – Голодомору 1932 – 1933 років.

Чим більше українське суспільство дізнається про ті жахливі часи, тим краще розуміє, яка це є трагедія для українського народу, і який злочин тоталітаррний сталінський режим скоїв проти нього…

 

Пік голоду припав на весну 1933 року. Тоді кожну хвилину в Україні помирало 17 людей, тисяча – щогодини і майже 25 тисяч – щодня.

За різними оцінками наша держава втратила внаслідок Голодомору ві до 4,5 мільйонів громадян, вірних синів і дочок українського народу.

Лише Межівщина втратила  майже півтори  тисячі  своїх дітей…

 

Традиційно, у День пам’яті жертв Голодоморів у всіх куточках України проходять  жалобні заходи, загальнонаціональна хвилина мовчання та акція “Запали свічку пам’яті”.

Сьогодні у столиці України приспустили державні прапори та обмежили проведення розважальних заходів.

На території Національного музею “Меморіал жертв Голодомору”, біля Пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років на Михайлівській площі та в інших пам’ятних місцях проходять скорботні молитви, церемонії покладання квітів і встановлення лампадок.

Низка заходів, присвячених Дню пам’яті жертв голодоморів пройшли і в Межівському районі..

О 16:00 28 листопада Межівщина долучилась до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті».

Відбулося покладання квітів та встановлення лампадок до пам’ятного знаку  «Жертвам голодомору 192-1933 років», що розташований у західній частині Центрального парку Межової.

У заході  взяли участь Межівський селищний голова Володимир Зражевський, заступник голови райдержадміністрації  Сергій Богдан, керуюча справами районної ради Вікторія Діденко,  керівник апарату райдержадміністрації Людмила Яцура, заступник селищного голови Ірина Новак, секретар Межівської селищної ради Любов Максімкіна, начальник відділу культури Межівської селищної ради Людмила Кропив’янська.

…Присутні вшанували світлу пам’ять померлих у роки голодоморів скорботною хвилиною мовчання.

(Традцийно для останніх місяців,  захід пройшов без залучення широких кіл громадськості, з огляду на епідеміологічну ситуацію в країні та встановлений карантин вихідного дня.)

Сьогодні ми можемо  з упевненістю сказати, що українське село, а в цілому і українське суспільство, відчуває і до цього часу  – соціальні, моральні та психологічні наслідки Голодомору 1932-1933 рр.

Ця рана відкрита, вона болить і кровоточить через багато десятиліть…