Згадаймо про загиблих в Іл-76…

Шановні земляки!

14 червня виповнюється шість років, як у небі над Луганськом був збитий військово-транспортний літак Іл-76. Це був один з трьох літаків, які переправляли бійців зведеної парашутно-десантної роти 25-ї бригади разом з бойовою технікою до Луганського аеропорту. У перспективі з їх допомогою планувалося відрізати Луганськ від російського кордону.

Вночі 14 червня літаки з десятихвилинним інтервалом вилетіли з Дніпра. Перший Іл-76 зміг успішно сісти в Луганському аеропорту, його почали розвантажувати. Але другий при заході на посадку був збитий ракетою переносного зенітного комплексу (ПЗРК) «Ігла», а потім розстріляний із великокаліберного кулемета запалювальними кулями. Всі, хто перебував на його борту, загинули: це 40 десантників 25-ї бригади та 9 пілотів Мелітопольської бригади транспортної авіації. Третій літак, отримавши інформацію про долю попередника, пішов на розворот і повернувся до Дніпра.

Загибель усіх 49 військових, які перебували на борту збитого Іл-76, стала найбільшою втратою з початку АТО і Збройних сил України з моменту їх створення.

У числі героїв, які навічно залишаться у пам’яті всього українського народу, був і солдат-десантник, уродженець селища Демурине Андрій Шульга. Йому ішов лише 22-й рік…

Досі в пам’яті той день, коли Межівщина прощалася із своїм героєм. Не стримували сліз присутні військові, колишні однополчани Андрія, численні земляки, для яких він став взірцем честі та гідності українського десантника.

На жаль, багато що забувається, люди звикають до тяжких трагедій, вважають це лише бойовими втратами. Та ми маємо пам’ятати, що кожен загиблий – це член чиєїсь сім’ї. Для України це втрачені життя її синів, її героїв. І вони мають бути в нашій пам’яті і наших серцях назавжди. Нам з цим жити.

Володимир ЗРАЖЕВСЬКИЙ,
Межівський селищний голова