Неділя, 16 Лютого, 2025
Життя громадиПро головне

Тепло дарували – весну наближали. Як жінки Межівщини долучилися до важливої справи – виготовлення окопних свічок

Минулого осінньо-зимового сезону жінки Межівщини долучилися до важливої справи – виготовлення окопних свічок. В осінню сльоту і зимові морози зігрівали вони наших воїнів на передовій. Нарешті прийшла весна, але тепло в бліндажах ще ой як потрібне. А, отже, і окопні свічки з конвеєра поки що не сходять. Свічкова справа набрала в селищі і громаді великих обертів. І задіяні у ній, в основному, жінки. Вони є надійним тилом своїм чоловікам, синам, братам, які знаходяться у війську і визволяють Україну.

У жовтні минулого року в «Межівському меридіані» з’явилася публікація про Зою Рибалку, яка і започаткувала свічкову справу в Межовій ще з минулої весни, від початку повномасштабного вторгнення. Цей матеріал став поштовхом для багатьох. Зокрема і для межівських бібліотекарів. Саме пані Зою вони називають своєю натхненницею. З нею радяться, консультуються.

Ініціатива почала «обростати» помічниками. За короткий час утворилося таке собі свічкове виробниче об’єднання на базі бібліотеки, яке зібрало навколо себе однодумців.

Народна мудрість говорить: «З громади по латці – голому свитка». Так і тут – хтось матеріали збирає, хтось проводить збір коштів, хтось виготовляє свічки, хтось передає їх за призначенням. Взаємозв’язок, співпраця, відгуки «споживачів» – усе це разом дає важливий результат: тепло для бійців на передовій.

Юлія Карчмарчук:


– Робити окопні свічки ми вирішили ще восени, коли почало холодати. Спочатку знайомилися з досвідом інших людей, збирали матеріал – картон,
бляшанки. Зверталися до місцевих пасічників, вони трохи допомогли з воском. Але його складно знай- ти у великих кількостях, та й дорого, якщо купити.
Люди приносили, хто скільки міг – хто кілограм, хто жменьку. Почали змішувати віск з парафіном. Коли з’явилися перші кошти, придбали пробну партію парафіну. Потім ще. А потім нам почала допомагати Таня Кіяшко, яка організовувала збір коштів на придбання парафіну.

Тетяна Кіяшко:

– Що спонукало до волонтерства? Мабуть, бажання бути корисною, вкласти свою краплинку у спільну перемогу. Я зараз не працюю, маю трохи вільного часу, який можу витрачати на корисні речі. На початку жовтня минулого року я побачила у соцмережі допис Зої Рибалки про збір матеріалів для виготовлення свічок. Почала допомагати. Спочатку їздила збирала в людей, коли повідомляли, що є щось необхідне. Потім домовилася з Мар’яною Макаренко з магазину «Домашній», поставили там коробку для збору бляшанок. Тепер я забираю те, що приносять межівчани, сортую, мию і передаю нашим свічкарям. Спочатку тільки Зоя забирала, потім і бібліотекарі долучилися, і дитячий садок «Барвінок», і Едуард Омельченко. Якось у бібліотеці почула, що закінчується парафін. Подумала і наважилася організувати збір коштів. Це вдалося. Дякуючи небайдужим межівчанам, за два дні зібрали на 50 кг парафіну. Потім – на 75, а на початку лютого вже було зібрано на 190 кг. Парафін розподіляється між нашими свічкарями.

Тетяна Сітар:

– Коли вийшов матеріал про Зою Рибалку, почала збирати бляшанки, щоб передати їй. У розмові з працівниками Межівської ЦПБ виявилося, що вони
теж розпочинають виготовлення окопних свічок. Тож вирішила, що зручніше завозити зібране до бібліотеки. Спочатку робила заготовки під заливку (підготовлена бляшанка з картоном). Їх залиша- лося тільки залити. Коли змінили «дизайн» свічок на «сніжинки», уже картон не вкладаю, бо незручно транспортувати. Готую і передаю лише тару. Вдома обрізаю, мию, обробляю краї. Раніше щотижня був багажний пакет, потім рідше, але великі сміттєві пакети, куди входить більше сотні консервних банок. Прошу односельців, хто їде в Межову, щоб завезли. Сировини наразі вистачає, знайшла «рибне місце». Там уже знають, що заберу, тож і збирають – мішок-два щотижня.

Кілька місяців тому колектив бібліотеки лише вчився свічковій справі. А вже зараз досвідом діляться і самі бібліотекарі. Зверталися до них за косультацією і жителі Зоряного, і працівники культури з Петропавлівки. Нещодавно у Центрі активності громадян провели майстер-клас по виготовленню окопних свічок для внутрішньо переміщених осіб та активних мешканців Межівської громади. На початок березня бібліотекарями та їхніми помічниками виготовлено близько півтори тисячі окопних свічок. В середньому, кожна свічка горить біля трьох з половиною годин. Тож цемайже двісті дев’ятнадцять днів безперервного горіння – тепла. світла, надії!
А що ж далі? Адже прийде тепло, і свічки стануть не актуальними.

Юлія Карчмарчук:
– А далі будемо вивчати запити бійців ЗСУ. І діятимемо відповідно до їхніх потреб. Є речі не сезонні, а постійні. Збір продуктових наборів, закупка дизельного пального, маскувальні сітки. Будемо орієнтуватися на ці потреби. У всякому разі, ми жінки, ми господині, а потребу в продуктах ніхто не відміняв.

Інформація “ММ”.

РS/ Працівники бібліотеки щиро дякують усім, хто долучається до виготовлення окопних свічок – хто коштами, хто матеріалами,
хто роботою.