Реформувалися. Відверто про впровадження пересувних відділень Укрпошти на Межівщині

Автор – Євген Травневий.

Трохи більше місяця тому під  репортажем «ММ» із презентації проекту пересувних відділень «Укрпошти» на Межівщині, наші колеги-журналісти залишили в’їдливий  коментар: «А з якого приводу радіє редакція?».

Мовляв, проект набив собі вже стільки гуль по всій Україні, що очікувати якогось дива  у нашому конкретному випадку – марна справа. До чого ваші дифірамби?

Насправді, цьому передувало велике інтерв’ю з представниками «Укрпошти» щодо алгоритмів, нюансів реформи і т.д.  І в його (інтерв’ю) контексті були запевнення: “Всі технічні проблеми будемо вирішувати, графіки погоджувати і т. д.” І головне –  нічого не зміниться! А поштові послуги стануть якіснішими і доступнішими!

Що ж, критикувати, звичайно, завжди легше. І тому ми все ж відгукнулись на запрошення «Укрпошти» висвітлити початок нового проекту.  Нові автомобілі, нові екіпажі, ентузіазм та завзяття в очах. Мовляв, не сумуйте за відділеннями та місцевими поштарями – ми все встигнемо, скрізь доїдемо і все буде для людей.

У свою чергу ми обіцяли висвітлювати хід реформи, випадки, коли мешканці сіл,  а особливо люди похилого віку, не отримають необхідні послуги – пенсії, посилки, можливість зробити комунальні платежі і… , звичайно ж, пресу…

Пресу… Можливо, це перші емоції, але саме сьогодні, коли починається передплатна кампанія 2023 року, здається, реформа практично ставить хрест на передплаті періодичних видань у невеликих селах, де пересувне відділення приїжджає раз або два на тиждень.

Тобто, якщо раніше ми точно знали, що у суботу передплатники (як Межової, так і сіл Межівщини) отримають свіжий номер газети, то сьогодні ці сподівання залишилось у прекрасному минулому.

Принаймні, такі висновки можна зробити за перші місяці роботи пересувних відділень.

Все просто: якщо населений пункт стоїть у графіку в п’ятницю чи четвер, то тепер читачі отримують «свіжий» номер «Межівського меридіана» через тиждень?! І це в кращому випадку. Це ж стосується не тільки місцевої газети, а періодики взагалі.

Вже сьогодні отримуємо численні звернення читачів, зокрема, Новогригорівського старостату, або села Володимирівка (Демуринський старостат) та ін. про те, що вони не бачать сенсу у передплаті друкованого варіанту газети. Взагалі. На жаль…

Це історія  про «кращий випадок!». Як виявилося, згадані  населені пункти не отримують пресу  вже третій тиждень!

Причина одна – недоукомлектовані екіпажі. У частині з них (екіпажів) немає листонош – тільки начальник відділення та водій. Зрозуміло, що при всьому бажанні одна людина за 2-3 години не в змозі виплатити пенсії, видати посилки, прийняти платежі і рознести періодику.

Отже, про роботу пересувних відділень по Межівській громаді – по фактам, тобто по населеним пунктам.

Одні з перших забили на сполох у Новогригорівському старостинському окрузі. Там в екіпажі не працювала листоноша і всі газети за серпень читачі отримали, як-то кажуть, оптом, вже у вересні.

Новогригорівці направили навіть лист-звернення до філії дирекції «Укрпошти», де загадали і алгоритм виплати пенсій, і незручність при здійсненні платежів, відправці посилок, тощо. Підписали листа 180 жителів.

По періодиці – тут все зрозуміло. На жаль… А ось інші послуги взагалі, можна сказати, критично важливі для населення, насамперед похилого віку. Тобто, є великі питання, які не можна ігнорувати.

Сьогодні наче ситуація врегульовується, газети донесли, хоч і з запізненням.

Але… довіра людей, м’яко кажучи, похитнулася. Вони обурені, прагнуть отримати якісні поштові послуги, а головне – вчасно. Головний меседж: «Поверніть, як було!»

Останні тижні така ж ситуація, наприклад, по Володимирівці. Вона, до речі, одн з лідерів по  передплаті «ММ».

Маємо багато повідомлень про те, що преса зараз не доставляється взагалі. Хто підійшов до автомобіля у визначений час – той забрав. Інші газети поїхали назад на базу…

Поштарки у маршруті наразі немає, з початку місяця триває виплата пенсій, тож очевидно, що рознести понад 100 екземплярів лише одного “Межівськог омеридіана” фізично не під силу одній людині, яка, до того ж, приймає платежі, відправлення тощо.

«Ми обов’язково «розгребемось»», – кажуть стомлені поштарі і до них, власне, претензій  за великим рахунком немає. Є реальні можливості, а є  – реформа…

Така ж картина і по Райпільському старостинському округу.

Райполе, Новопідгородне – досить великі села, а поштарки, знову ж, в маршруті немає. І знову: хоча б виконати першочергові завдання – пенсії, виплати, платежі. А преса? Ну, то вже по залишковому принципу…

«З кількатижневим запізненням  ми не хочемо читати ваші новини», – цитата від наших читачів.

Як приклад досить ефективної роботи пересувного відділення – Преображенка.

Нарікань у старости немає: «Дівчата – молодці і все встигають!». Але тут нюанс: завідуюча відділення – досвідчений працівник, яка знайома з територією, а у маршруті є поштарка, яка до того ж – з Преображенки.

Або село Веселе, де наразі поки що все нормально, і це підтверджує Веселівський староста. Хоча варто наголосити, що у тут залишилась закріплена поштарка, яка працює фактично 5 днів на тиждень.

Закріплені поштарі з місцевих залишились також в Іванівці та по Демуриному (уточнюємо інформацію). Як результат: тут, наче, також проблем, а відповідно претензій, немає.

Як бачите, ми намагаємось бути об’єктивними, якщо є на те підстави.

Хоча, знову ж, ми обговорюємо роботу пересувних відділень влітку – на початку осені.

А коли прийде справжня осінь, а за нею зима?.. Стан доріг, короткий світловий день?

Здається, без місцевих – закріплених – поштарів, все ж, не обійтись. Для нормальної роботи.

…Повертаємось до початку. Критикувати завжди легше, аніж знайти позитив.

Можливо, дійсно потрібен час, і коли пересувні відділення  будуть повністю укомплектовані, ми побачимо роботу відлагодженого механізму?

Дуже хочеться вірити.

Але довіру повернути складно у той час, коли  земляки вже налаштовані рішуче, зокрема щодо передплати періодики. 

Газету ніхто не хоче читати через тиждень, а тим більше через два чи три…

Далі буде.