Слово про героя-земляка: Г.О. Кий

Щороку травень приносить нам радісне і хвилююче свято – День Перемоги. У цей знаменний день ми згадуємо всіх, чиє життя забрала війна, вшановуємо тих, хто боровся на фронтах Другої світової війни, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога, виніс роки окупації та пекло концтаборів, а у повоєнні роки піднімав країну з руїн…

У дні відзначення 75-ї річниці Великої ПЕРЕМОГИ, хочу розповісти про ветерана Другої світової війни КИЯ Григорія Озотовича – нашого земляка, який нині проживає в с. Новоолександрівка Дніпровського району.

Народився він 9 березня 1921 року в с. Веселе. По закінченню школи навчався на вчительських курсах, і в 1939-му був призваний на військову службу. На захист Вітчизни Григорій Озотович став з перших днів війни у складі 321 мотострілкового полку, де був кулеметником. 4 січня 1944 року під Новогородкою Кіровоградської області отримав поранення. У липні 1944 року, після довгого лікування у госпіталі, повернувся до рідного села.

За бойові заслуги Кий Г.О. нагороджений орденами: Вітчизняної війни І ступеня та «За мужність».

Усе своє післявоєнне життя Григорій Озотович присвятив педагогічній діяльності. Закінчив у 1948 році Бердянський педагогічний інститут, а в 1958 році Сталінський педагогічний інститут. Працював військовим керівником, учителем 1-4 класів, інспектором районного відділу освіти. З 1958 р. по 1973 р. був директором Веселівської восьмирічної школи. З 1973 р. по 1983 р. – вчитель історії. Сьогодні, не зважаючи на досить поважний вік, Григорій Озотович згадує своїх учнів, багатьох пам’ятає по іменах.

Низький уклін Вам, шановний ветеране! Здоров’я Вам, добра, миру!

Наталія СІДАШ
с. Веселе