Як в старому доброму кіно…
Видно, не часто випадає удача зупинити час і повернути назад дорогі серцю події. Саме так трапилось наприкінці минулого року в Межівській центральній бібліотеці, коли зібралося шановне аматорське товариство «ЛСМ» на своє чергове засідання і відзначило сторіччя земляка, письменника-літописця (родом з с.Володимирівки) Михайла Нечая /1919 – 2019/. Також обговорили нову краєзнавчу збірку «Родинні обереги підгородян» (Павлоград, 2019), видану зусиллями та на кошти великої родини Давиденків, Рудоквасів, Дібров, Гусаків, Богунів. З Полтави прибула ініціатор і видавець збірки Ніла Макаровська, донька письменника Якима Давиденка.
У виступах присутніх, мов живі, постали образи трударів минулих дестиліть: Петраковські, Халемендики, Мелешки, Дороші, Герой війни І.І. Надточий, дівчина-трактоистка Н.Барвінок, механізатор С.Канівець.
Осібно Михайло Нечай присвятив нарис жінці з Крутоярівки (Гуцулівки) – Ганні Михайлівні Добжанській.
Дмитро Баша в спогадах пригадав навіть київський номер машини (Запорожця) І.І.Надточого, а про свого улюбленого вчителя Я.І.Давиденка з особливим пафосом повідав Н.Я.Макаровській, його доньці.
Багато хто з присутніх були свідками тогочасних подій, добре знали героїв Нечаєвих нарисів. Змістовними і цікавими були виступи Н.Д.Капліної, М.Т.Грищенка, О.В.Винника, В.П.Чорного.
Пораділи ми і новим поезіям В.І.Пузіна, В.П.Ціпили, Л.Я.Середи, яка привезла щойно свої поетичні враження з Криму.
Вікторія Олексіївна Калько ознайомила нас із секретами архівознавства, зокрема з рідкісними документами про людей праці нашого району.
Починаючи з ювілейного буклета, видрукованих останніх номерів нашої рукописної газети, декламації цікавих уривків літописних нарисів, плідно і дружно попрацював коллектив наших бібліотек.
Слід зазначити, що багатьом запрошеним не вдалося з певних причин потрапити на засідання, але про нашу тематику добре були обізнані численні родичі чи просто знайомі, учасників згаданих межівських подій (І.Т.Мелешко, Л.О.Лесик, Т.А.Діброва, Г.М.Добжанська та ін.).
Сподіваємось і надалі плідно продовжити нашу просвітницьку роботу по школах та бібліотеках громади Межівщини.
Петро Бабець
