Підвищення стійкості українських медіа. Нам – довіряють!
Протягом 2024 року у рамках Проєкту “Підвищення стійкості медіа в Україні”, що IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity було проведено соціологічне дослідження «Медіа та громади. Перезавантаження зв’язків», яке є без перебільшення, унікальним саме для гіперлокальних, місцевих медіа України.
Серед 23 громад, де проходило соціологічне дослідження і Межівська громада!
Все завдяки участі видання “Межівський меридіан” у Проєкті “Підвищення стійкості українських медіа”.
Окрім загального звіту, кожна редакція отримала окремий – по своїй громаді.
На круглому столі у Києвї презентували й обговорили результати соціологічного дослідження.
Ключові питання дискусії: Як налагодити стосунки медіа, редакцій та аудиторій, що були роз’єднані війною? Зрозуміти нові інформаційні потреби та розломи, що розʼєднуть людей?
IRMI, International Institute for Regional Media and Information
Як налагодити стосунки медіа, редакцій та аудиторій, що були роз’єднані війною? Зрозуміти нові інформаційні потреби та розломи, що розʼєднуть людей? На круглому столі у Києвї презентували й обговорили результати соціологічного дослідження «Медіа та громади. Перезавантаження зв’язків», яке щойно провели у 23 громадах України, де працюють редакції – грантери проєкту “Підвищення стійкості українських медіа”. Участь у круглому столі взяли журналісти, представники посольств, донорських організацій, експерти.
У фокусі дослідження, а отже й дискусії, була соціальна згуртованість, яка стає нагальною потребою українського суспільства, та роль, яку можуть відігравати журналісти у її зміцненні, подоланні того, що розʼєднує людей. Як працювати за умов вимушеної мобільності громад? Як задовольнити попит громадян на якісну журналістику, на інформацію, життєво важливу в умовах війни? Як закрити “інформаційні пустелі”?
У рамках дослідження проведено 49 фокусованих групових інтерв’ю, опитано 2391 респондента. Окрім загального звіту, кожна редакція отримала окремий – по своїй громаді. Дослідження мало також важливий освітній компонент. Журналісти з самого початку були залучені у розробку його інструментарію, обговорення дослідницького процесу на кожному його етапі. Проєкт націлює редакції на зближення з громадами, регулярне вивчення їхніх проблем та запитів. Тож паралельно на тренінгах журналісти вчилися використовувати доступні соціологічні інструменти, якими можуть користуватися у своїй роботі.
Основними темами дискусії стало ставлення людей до соціальної згуртованості, брак повноцінного суспільного діалогу, у тому числі із владою, потреба у публікаціях, які можуть допомогти у розвʼязанні проблем. Говорили й про розвиток критичного мислення, необхідного для розпізнавання фейків тощо. Журналісти побачили багато досить несподіваного для себе, того, що не підтримало їхні попередні уявлення про громадську думку, та дискусії, що точаться у соціальних мережах. Але головним стала досить висока довіра до локальних медіа, у порівнянні із загальнонаціональними, потреба у збільшенні місцевих новин, фокусі на громадах.
Довіра зобовʼязує. Тож на тренінгу, який розпочався одразу після круглого столу, відбувся мозковий штурм. Вироблені пропозиції щодо коригування стратегій та тематичних планів з урахуванням даних соціологічного дослідження. І не лише теми, повʼязані із соціальною згуртованістю мають зайняти у них чільне місце, а й дії, спрямовані на більшу соціальну відповідальність самих медіа, поліпшення комунікації з аудиторіями, більш тісної співпраці з громадами.
Могенс Шмідт, голова правління ІРМІ:
– Висококваліфікований звіт про роль, яку можуть відігравати місцеві медіа для соціальної згуртованості, був перекладений на мову редакційної стратегії та журналістської практики. Розбудова громад, суспільний діалог та протидія неправдивій та дезінформації є ключовими її елементами. Я вражений старанністю та стійкістю, мужністю журналістів, більшість з яких представляють локальні медіа, розташовані біля лінії фронту. Незважаючи на це, вони постійно прагнуть вдосконалюватися, якнайкраще служити своїй аудиторії.
Сандра Фонтейн, менеджер програм Фундації Ірондель:
– Довіра є основою цього процесу. Як показує дослідження, хоча громади демонструють високий її рівень місцевим медіа, усе ж очікують від них більшого. Особливо у боротьбі з дезінформацією, пропагандою та мовою ворожнечі. Я хотіла би висловити особливу подяку дослідницькій групі “Оперативної соціології” та двадцяти трьом нашим медіапартнерам, які визнали потенціал цього проєкту і зробили свій внесок у підготовку фінального дослідження. Нехай воно буде практичним інструментом та редакційним компасом, що посилить їхню соціальну місію, сприятиме розбудові інклюзивної, партисипативної демократії, де жоден громадянин України не залишиться осторонь.
Олександра Дейнеко, дослідник проєкту:
– Дане дослідження є своєрідним «дороговказом» для локальних медіа для посилення звʼязку зі своїми аудиторіями в умовах війни. Воно має практичний компонент і дає перелік тем, які локальні медіа можуть розвивати для посилення соціальної згуртованості у своїх громадах, а також показує теми, які не є достатньо прокомунікованими на локальному рівні. Ми сподіваємось, що результати дослідження стануть основою для удосконалення медіа-стратегій партнерів проєкту у майбутньому.
Матеріали дослідження видані друком, тож можуть стати у нагоді всім, хто зацікавлений проблемами соціальної згуртованості, ролі медіа у її розбудові.
Круглий стіл та тренінг з імплементації його результатів відбуваються у рамках проєкту “Підвищення стійкості медіа в Україні”, що IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.
IRMI, International Institute for Regional Media and Information
Нам важливо не тільки провести соціологічне дослідження, але й допомогти журналістам зрозуміти, як задовольнити нові потреби та запити своїх громад. Які є інструменти, щоб отримувати вичерпну інформацію, протидіяти фейкам, говорили під час останніх двох днів тренінгу роботи з контентом.
У громадах існує сильна потреба у суспільному діалозі між людьми та владою, стверджують соціологи. Люди хочуть розуміти, яким чином розподіляються, на що витрачаються кошти державного та місцевих бюджетів. Тож з експертами обговорювали, як ми можемо використовувати інструменти бюджетної звітності, які взагалі інструменти та джерела можна використовувати для пошуку інформації про бюджетні витрати? Під час мозкового штурму обговорювали ідеї сюжетів, які могли б зробити вже зараз, а які командою, яких інструментів бракує. А ще відбувся тренінг з OSINT, мапування сюжетів за допомогою онлайн-ресурсів та сесія з цифрової безпеки.
Сейбра Айрес, менторка проєкту, тренерка:
– Соціологічне дослідження, проведене в рамках нашого проєкту, показало: в кожному з регіонів люди, яких опитували, хочуть розуміти, як саме місцева влада використовує державне фінансування на будь-які потреби – від ремонту доріг до реконструкції будівель. Тренінг саме був націлений на те, щоб надати журналістам інструменти, які дозволяють готувати професійні матеріали про місцеві бюджети та фінансування. Запропонували також курс з використання інтернет-ресурсів для картографування сюжетів та базовими навичками OSINT та Google Earth. До кінця сесії один з наших учасників вже завантажив на свій сайт карту, яка відстежувала пересування північнокорейських військ в росії (від редакції : і це – «Межівський меридіан»!)
Заключну сесію присвятили цифровій безпеці, яка є підвищенням кваліфікації для всіх, оскільки росія, Китай та Іран посилюють свої кібератаки по всьому світу.
Навчання проходило в рамках проєкту “Підвищення стійкості медіа в Україні”, який IRMI виконує в партнерстві з Fondation Hirondelle за фінансової підтримки Swiss Solidarity.
КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Значна роль місцевих медіа у висвітленні конкретних потреб населення, на відміну від національних медіа, які все частіше сприймаються як такі, що викривлюють реальний стан речей.
Деякі спільноти біля лінії фронту почуваються виключеними із національного дискурсу.
Українці використовують місцеві Telegram-канали більше, ніж традиційні медіа-джерела: лише 34% часто стежать за національними медіа, і 38% — за місцевими.
Спільноти відчувають потребу в новинах про щось «позитивне», приміром про культуру, спорт, відпочинок, локальний розвиток і «проєкти мрії».
Існує сильний попит на інклюзивний діалог між владою і громадянами, особливо щодо використання державних коштів і проєктів відбудови.
Внутрішньо переміщені особи (ВПО) та російськомовні українці не сприймаються як потенційні джерела локальної напруги.
«Зміни в громадах із початку повномасштабного вторгнення великою мірою визначаються географічним розташуванням — наближеністю до лінії розмежування, наявністю чи відсутністю досвіду перебування в окупації. Так, у прифронтових громадах спостерігаються відтік жителів, руйнування інфраструктури і будівель, безробіття тощо. У більш віддалених від
фронту громадах виникають проблеми через потребу забезпечити переселенців житлом і допомогою.
Горизонтальний вимір соціальної згуртованості представлений високим рівнем громадянської та локальної ідентичності: значна кількість респондентів пишається тим, що вони є мешканцями конкретної громади, і готова активно долучитися до відбудови своєї громади та України в цілому. Ці проактивні настрої знаходять своє відображення й у відповідних практиках громадянського активізму.
Дослідження засвідчує, що допомога іншим, благодійність і волонтерство присутні в повсякденній діяльності переважної більшості опитаних. Хоча рівень проявів альтруїзму
в повсякденному житті громад сьогодні є нижчим, ніж на початку повномасштабного вторгнення, спостереження сплеску взаємного піклування та допомоги в лютому — березні 2022 року загалом позитивно вплинуло на відносини людей у досліджуваних громадах.
Результати дослідження свідчать, що «класичний розкол» між бідними та багатими українці гостро відчувають в умовах воєнного стану.
Далі йдуть взаємодії між тими, хто зазнав впливу війни (втратив житло, близьких, роботу, переїхав), і тими, хто не зазнав цього; а також між тими, хто має військових у родині, і тими, у кого нікого немає на фронті. Водночас більшість респондентів зазначили відсутність напруги між людьми, що спілкуються російською та українською мовами, а також між місцевими мешканцями і внутрішньо переміщеними особами й біженцями. Ці дані свідчать про те, що життя в умовах воєнного стану актуалізувало появу нових соціальних розколів в українських громадах, пов’язаних із «нерівномірним» впливом війни на українські родини. Разом із тим, сприйняття таких соціальних груп, як ВПО, біженці та російськомовні українці, не викликає потенційного напруження на локальному рівні.
Основний розкол на сьогодні визначається політичною позицією: ставлення до носіїв проросійських поглядів однозначно негативне. Ставлення до тих, хто лишився жити в окупації, різниться в залежності від обставин — їх розуміють та/або допомагають, якщо вони дотримуються проукраїнських поглядів, і засуджують, якщо вони свідомо розірвали свої зв’язки з Україною. Ставлення до чоловіків, що уникають військової служби, найбільш неоднозначне та містить увесь спектр оцінок. Ставлення до декомунізації позитивне, однак механізми її реалізації викликають питання.
Ставлення до зміни календаря релігійних свят нейтральне, у той час як до московського патріархату — негативне.
Вертикальний вимір соціальної згуртованості представлений переважно низьким рівнем довіри до центральних органів влади й трохи вищим «кредитом довіри» до президента, військових адміністрацій і місцевих органів влади.
Залученість опитаних до громадських обговорень на рівні своїх громад є доволі низькою, проте це може пояснюватись обмеженнями, пов’язаними з правовим режимом воєнного стану. Високим є запит опитаних на відслідковування дій
місцевих органів влади, що проявляється в потребі отримання інформації про розподіл коштів місцевого бюджету, у висвітленні результатів антикорупційних розслідувань і в цілому в більш інтенсивному інформуванні про діяльність місцевої влади».
Від редакції «Межівського меридіана», головний редактор Євген Хрипун:
Щодо результатів соціологічного дослідження , то вони зобов’язують регіональні медіа і нас, в тому числі, до ще більш плідної, інтенсивної роботи висвітлення проблем жителів громад та їх соціальної згуртованості у цей нелегкий час для всієї України.
Хочеться подякувати організаторам тренінгу IRMI, International Institute for Regional Media and Information та міжнародним партнерам Fondation Hirondelle !
Ваша віра в регіональні медіа України – надихає!
…Нові знання, нові інструменти для роботи.
Деякі з них вже використовуємо!