Під Бахмутом загинув холодноярівець з Межівської громади Віталій Сороколет

На Донеччині, захищаючи територіальну цілісність України від російських загарбників, загинув холодноярівець із Межівської громади Синельниківського району Віталій Сороколет 1995 р. н.

Уродженець села Новопідгородне, з перших днів повномасштабного вторгнення окупантів, захищав Україну у складі 93-ї механізованої бригади «Холодний Яр». Він був старшим солдатом оператором відділення у взводі протитанкових ракетних комплексів.

«… відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність загинув 22 грудня 2023 року поблизу н.п. Богданівка Донецької області, – йдеться у офіційному повідомленні.

Бойові побратими розповіли сестричці Віталія – Тетяні, що їх позиції накрили ворожі «гради»…

– Напередодні Віталій  був удома – у відпустці, 10 діб. – згадує Тетяна. – 20 грудня він поїхав… А вже 22-го був на позиціях… Весь той день я писала і писала йому… Але він не відповідав…

Вона розповідає, що  Віталій пішов захищати Україну буквально з першого дня війни, мобілізований 25 лютого 2022 року. У складі 93-ї механізованої бригади “Холодний Яр” брав активну участь в боях за Харків. Згодом, холодноярівці обороняли Ізюмсько-Балаклійську ділянку фронту. Потім була Донецька область: протягом кількох останніх місяців разом з побратимами воював у найпекельнішому місці фронту під Бахмутом…

28 серпня 2023 року Віталія нагородили нагрудним знаком “Золотим хрестом” , яким нагороджують військових рядового та сержантського складу ЗСУ за сумлінне та успішне виконання бойових завдань та відзначають осіб, які вчинили героїчні та визначні вчинки на війні.

Він дуже пишався цією нагородою…

– Навіть якщо б я не отримав повістки – я б все-рівно пішов вас захищати і оберігати, – згадує Таня його слова.

Таню він любив і оберігав особливо. Після смерті батьків саме її дім став його батьківським домом. Сюди він приходив у відпустку і кожного дня відписувався сестричці, що: «У нього – все добре!»  А вона… хвилювалася за нього і до сьогодні не може повірити, що його більше немає…

У відпустці він прокидався зранку, аби поїхати з Танею у Межову, провести її, побути разом. Цього разу він навіть залишив удома свій талісман – паперовий долар, який завжди носив із собою.

У Героя залишились сестрички Тетяна, Наталія, брати Федір, Володимир, племінники Анастасія, Станіслав та його улюбленець хрещеник Нікіта, зять Андрій.

Вічна слава і шана Герою!

Дякуємо за захист України!

Співчуття рідним і близьким!

Прощання з Віталієм Сороколетом  відбудеться 26 грудня, з 10-ї до 12-ї години у селі Веселе та о 13-й годині на кладовищі села Новопідгородне Межівської громади.