Плетуть сітки та маскування для захисників.

Понад 100 метрів маскувальної сітки вже виготовили та передали на фронт активісти с. Іванівка Межівської громади. Практично кожного дня вони збираються разом у місцевому будинку культури, аби допомогти своїм захисникам.

Зайве говорити, що потреба у маскувальних сітках – величезна. Активісти розповідають, що сітки просто вихоплюють з рук, замовлень набагато більше, ніж вони можуть сплести.

Плетуть уже не один тиждень, виходить десь 6-8 метрів сітки, так би мовити, за робочу зміну. Виготовлені сітки вже віддали на бліндажі, блокпости і т.д., тобто туди, де хлопці просять…

Лариса Федорівна, або просто Лариса – місцевий волонтер, активіст, яка власне і гуртує село на волонтерську роботу: приймають біженців, допомагають їм з розміщенням та харчуванням тощо. А сьогодні, переконана вона, зберегти людей та техніку неможливо без якісного маскування позицій:

– Ми розуміємо, наскільки високою є потреба в засобах маскування для захисту наших позицій, тому намагаємось постійно допомагати волонтерам у цій справі. Потрібні кілометри та кілометри камуфляжних сіток…

Схема виготовлення досить проста, але трудомістка – треба терпіння.

Люди приносять будь-яку тканину, яку знайшли вдома. Це може бути старий одяг чи постіль, яка вже вичерпала свій ресурс, залишки тканини. Вже на місці все відсортовується за кольорами та цупкістю.

Тканина, бажано, щоб була кольору хакі (темно-зелений, коричневий, можна сірий), розповідають іванівці, і бажано порізана. «Не різану – ріжемо на місці, але ця робота забирає у нас людей, які могли б плести».

Далі все це вплітається в основу.

У іванівських активістів “не болять руки” робити важливу справу, адже вони добре знають, що нашим захисникам набагато важче, ніж їм в тилу.

– Радує те, що серед нас немає байдужих. Всі розуміють ситуацію… Що треба гуртуватись, і тільки разом ми переможемо ворога. – говорить пані Лариса і продовжує. – До цієї роботи долучається все більше небайдужих. Але нам ще потрібні люди та матеріал. Приходьте до нас. Хто з яких то причин не може прийти, ріжте смужки вдома, приносьте.

Дякую нашим активістам, які кожного дня ідуть допомагати, не нарікаючи на втому чи домашні справи, бо знають, як важко нашим захисникам.

Долучилася до акції і місцева школа. Учні, батьки та вчителі вже другий тиждень поспіль також плетуть маскувальні сітки. В учнів – дистанційне навчання, тому долучаються до волонтерської справи вже після уроків. Школярі вже знають, що маскувальних сіток багато не буває, а зайві робочі руки завжди знадобляться.

Знову слово Ларисі Федорівні:

– Виникла ідея підключити до цього процесу учнів та батьків. Під час роботи, учні спілкуються з однокласниками і заодно допомагають нашим захисникам. Вони – справжні молодці і дуже завзяті. Вони – наше майбутнє!

Іванівці дуже вірять у перемогу! Саме це неймовірне єднання і готовність прийти на допомогу стали фундаментом волонтерського руху в селі.

Лариса говорить: односельчани сподіваються , що результатом їх копіткої праці – стануть врятовані життя наших хлопців, які зараз на фронті захищають Україну:

– Це проста істина – не зупинити агресора сьогодні, завтра він піде далі.

СЛАВА УКРАЇНІ!
СЛАВА УКРАЇНСЬКИМ ГЕРОЯМ!

«Межівський меридіан»