Вони – частина команди! Історії рятувальників з Мар’янки, які працюють у Межівській громаді
Олександр та Дмитро – рятувальники з Донеччини, сумнозвісної Мар’янки, яка практично від перших днів повномасштабного вторгнення піддається нещадним обстрілам російських окупантів.
Молодші сержанти рятувальної служби Дмитро Богуцький та Олександр Чередниченко – проходили службу у 72-й ДПРЧ міста Мар’янки.
Сьогодні вони – бійці чергових караулів 59-ї ДПРЧ (Межова).
Розмова з ними – нелегка. Багато пауз. Їхні історії дуже схожі, зрештою, як і всіх переселенців. А відповіді на деякі питання наскільки очевидні, що їх навіть незручно ставити
Хлопці серйозні та зосереджені. А як інакше?
Найперше, це те, що війна зайшла у їх життя не 24 лютого 2022 року. А ще 2014-го.
Сьогодні вона змінила його назавжди …
Вони залишили рідні домівки, по різним куточкам України (навіть Європи) роз’їхалися знайомі, друзі, колег по роботі. Змінилось все.
Олександр – із Георгіївки, невеликого села на північно-західній околиці Мар’янки. Стаж роботи рятувальником досить солідний – 19 років.
Його будинок «живий» на половину. Вікна повилітали. Це те, що було відомо кілька тижнів тому.
У Межовій проживає сестра, тож вирішив спробувати працевлаштуватись тут.
-– Колеги добре прийняли у свою сім’ю – розповідає він. – Пригостили кавою: розпитали: що і як ? Всім дякую. Будемо працювати!
Чи мріє повернутись додому?
«А хто не хоче? – з гіркою усмішкою питає він. І додає – «Але тільки якщо це буде Україна!»
Дмитро Богуцький як МНС-ник має статус учасника АТО/ООС. Останні роки активно працював над відновленням житлових будинків. Переважно – ремонтували дахи. Звичайно, під обстрілами…:
«З колег у Мар’янці не залишилось нікого. Ситуація була просто критична. Жити там сьогодні просто неможливо… Сиділи вже в підвалах. На жаль, ми вже мали подібний досвід 2014-2015 рр».
На Межівщину приїхав з великою родиною, зокрема: дружина, двоє діток, донька – 11 та син – 2,5 років. Сьогодні мешкає в Слов’янці.
На питання: «Чи є куди повертатись після перемоги»? – Дмитро дістає смартфона і демонструє відео зруйнованого будинку, з якого відкривається не менш жахливий вид на вщент зруйновану вулицю…
– Багато людей загинуло, – коротко коментує він.
Дмитро згоден з Олександром, що Межова прийняла рятувальників дуже добре: «Взагалі – без проблем». Якщо чесно – здивувався, чужі люди, а наче все життя працювали разом…»
… Начальник 59-ї ДПРЧ, майор Сергій Лисенко підтверджує, що новобранці вже влилися в колектив.
«У нас все зрозуміло одразу. Хто ти? Що вмієш ? Всі якості, і професійні, і особисті – у екстрених ситуаціях одразу на поверхні.
Скажу одне – вони вже частина команди!»
