Ми разом. У єдності наша сила!

З початку повномасштабної агресії російської федерації в Україні Межівська громада прийняла тисячі жителів сусідніх областей, які рятуються від російських бомб та снарядів. На сьогодні на обліку у відділі соціального захисту Межівської СТГ перебуває 1 706 внутрішньо переміщених осіб, з них – 592 дитини.

Пункт гуманітарної допомоги Межівської громади, який розташований у Центрі культури та дозвілля, діє з березня цього року. Директор Центру і головний координатор гуманітарної допомоги Людмила Варюха розповідає, що кожного дня його відвідують від 20 до 35 внутрішньо переміщених осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах.

– Домівки тих, хто звертається за допомогою знаходяться у зоні активних бойових дій або вже постраждали від обстрілів, – говорить вона. – Кількість таких регіонів зараз зростає. Їх географія, на жаль дуже широка, але насамперед у нас, звичайно, це Донецька та Луганська області. Серед них є й Маріуполь, Авдіївка, Волноваха, Попасна… Велика кількість із сусіднього Покровського району Донеччини.

Тут у, назвемо його “соціально-гуманітарному хабі”, вони отримують різноманітну гуманітарну допомогу: одяг, засоби гігієни, за наявності – матраци та постільну білизну.

Крім того, діти у віці до року повністю забезпечені підгузками та дитячим харчуванням (суміші, пюре). Новонароджені отримують комплект дитини.

Людмила Олексіївна відзначає, що гуманітарна допомога надається згідно довідок про переселення громадян із інших територій.

– Допомогу вже отримали близько 600 осіб. Робота триває, – відзначає вона.

У пункті з переселенцями також працюють працівники культури Світлана Данилова та Людмила Іщенко.

Ними створена картотека тих, хто приходить по допомогу, ведеться облік виданої допомоги, зокрема по лінії Червоного Хреста тощо. Крім того, відомо, що працівники культури – люди комунікабельні, чуйні. Тож обов’язково вислухають кожного, хто прагне поділитися наболілим, поспівчувають, підкажуть…

– Всі ми стали, свого роду психологами, – говорить Людмила Варюха. – Час такий. А українці завжди вміли співчувати. Трагічних історій багато, у кожного вона своя. Але біда у нас – спільна! Ми разом.

У єдності наша сила!