Дякуємо Вам, межівчани!… (Як громади допомагають сусідам у часи війни)
Шановні межівчани!
Від мешканців Донецької області і міста Покровськ та району хочу подякувати всім мешканцям і керівництву смт Межова за те що ви з честю в цей нелегкий час тримаєте марку справжнього УКРАЇНСЬКОГО селища. Межова зараз перетворилася в такий собі містечковий торгівельний, соціальний державний хаб.
Все працює. В магазинах достаток різноманітних товарів.
Банкомати працюють і «справно» видають готівку (в Покровську з цим біда), і навіть майже немає черг.
Ціни навіть на наш час доволі прийнятні. Ніхто нікого з приїжджих не «притісняє» і не ображає.
На жаль такі часи настали що людям більше немає де вирішити свої різноманітні життєві питання , тільки поки до вас.
ДЯКУЮ ВАМ ЛЮДИ!!!
Ось таку публікацію ми зустріли на популярній на Межівщині сторінці у ФБ «Межівська дошка оголошень».
Ця подяка нас дуже зацікавила, адже тема дійсно актуальна.
Від початку війни Межівщин стала, без перебільшення, гуманітарним хабом для жителів сусідніх регіонів (у першу чергу – Донеччини), які потерпають від обстрілів російських окупантів.
Але цього разу мова йде не лише про внутрішньо переміщених осіб. Хоча і про них теж.
А насамперед, про, як називають їх межівчани – «човників». Жителів сусідніх Покровська, Мирнограда та інших міст і сіл Донеччини, які кожного дня електричками, автобусами та власним транспортом приїжджають до Межової на закупи, за гуманітарною допомогою, адміністративними та побутовими послугами.
Зізнаємось чесно, трапляється, що земляків нервують величезні черги у магазинах центру селища. Ми інколи обурюємся, змінюємо звичні графіки власних закупів тощо…
Але… Маємо розуміти, що ситуація не просто складна. Йде війна… І нашим співвітчизникам, нашим сусідам сьогодні складніше, ніж нам – при чому у багатьох питаннях. Вже не говорячи про міста та села Донеччини, де постійно тривають обстріли, гинуть мирні українці. Тож маємо гуртуватись і допомагати один-одному!
А лист-подяка у соціальній мережі став відображенням тієї ситуації, у якій ми всі опинились. І що головне, за цим листом – щира вдячність за гостинність, людяність, доброту.
Цими днями «Межівський меридіан» поспілкувався із гостями Межової. І ось, що вони нам розповіли…
Подружня пара із Покровська – Олег та Олена. Їх ми зустріли буквально на ганку АТБ, з легендарними «кравчучками».
– Чому ми у Вас? Насамперед ціни.
Ми б сказали наші АТБ майже порожні. Ніхто не хоче везти великий асортимент продуктів, ризикувати… Все, як-то кажут,ь по-мінімуму.
Приїхали по Межової вже втретє. Закупів вистачає, на тиждень – два.
Наплив людей великий, але все встигаємо. Ви дуже гостинні: бачимо, що черги спричиняють багато незручностей місцевим, але жодного разу претензій не почули. Про конфлікти й говорити годі… Ви молодці. Дякуємо!
Троє чоловіків – пенсіонерів з Покровська. Приїхали разом на закупи. Найговіркіший – пан Сергій, він фотограф за професією.
– Їздимо до вас, можна сказати, часто. Раз на тиждень – точно! А то й частіше…
Сьогодні на Донеччині важко із забезпеченням. Ні, найнеобхідніше, наче є, але багато чого й не вистачає. І ціни ,звичайно… Ось так збираємось втрьох – і вирушаємо. Зараз трохи відпочинимо на лавочці і додому…
Валентина і Світлана– мама і донька. Їх численні пакети на лавочці біля парку красномовно свідчать, що вони скупились на тривалий час.
– Ми з Мирнограда. До вас добираємось вранішньої електричкою з Покровська ,а по обіді вже їдемо додому.
У вас – на повну працюють такі магазини, як «Аврора» АТБ. У Мирнограді, на жаль, не працює АТБ, а в Покровську дуже обмежений асортимент. Лише хліб, крупи, олія.
Та й ціни у нас зараз у два три рази вищі. На жаль…
У онучки день народження – хотілось придбати якусь іграшку. Це взагалі велика проблема, а тут ми знайшли, що хотіли.
Про відношення? Ви дуже гостинні! Працівники АТБ взагалі великі молодці – черги величезні, людей багато, але вони справляються! Нас чудово обслужили і в магазині «Наталі»…
Мріємо, щоб нормальне життя повернулося до Мирнограда. Та сьогодні розуміємо ситуацію і дуже вдячні, що ви є поруч.
Наприкінці бесіди Валентина Михайлівна зізнається, що до доньки приїхала із окупованого міста Пологи Запорізької області.
Симпатична дівчина з Покровська
– Приїжджаємо раз на тиждень – електричкою.
Зараз сезон консервації. Потрібно багато цукру. По-перше – у вас він дешевший, по-друге – у нас, наприклад, в АТБ його зовсім немає.
На жаль, в Покровську важко знайти навіть гречку. Про асортимент продуктів і говорити годі…
Інколи їду сама, частіше – збираємось компанією.
Їдемо не тільки за продуктами – зверталися і за адмін послугами в Межовій.
До речі, я не зовсім гість на Межівщині. Моє дитинство пройшло у Федорівці Богданівської сільської ради. Так що ми – земляки!
Пан Сергій працює водієм багато років. За кермом, каже з самого дитинства. Спочатку працював помічником комбайнера, допомагаючи батькові. Зараз чоловік водить робочий автобус, підвозячи шахтарів. Нині його маршрут дуже популярний серед населення як Межівщини, так і Покровщини. Чому? Багато людей саме цим автобусом добираються до нашого селища, щоб вирішити якісь важливі питання, зробити закупи всього необхідного тощо. Не є виключенням і працівники шахти (диспетчерка пані Наталія скористалася можливістю, щоб забрати послку з відділення Нової пошти). Поспілкувалися з водієм, і ось що він розповів.
– Раніше всі необхідні покупки можна було зробити в Покровську. Зараз це набагато важче. Магазини мережі АТБ не всі працюють. У маленьких магазинчиках можна щось купити, але ціни там, наче від Версаче. У Межовій дешевше. Наприклад, пачка рису в нас коштує близько 100 грн, а тут близько 50 грн. Маленька банка кока-коли по місту вартує 25-27 грн, на ринку можна взяти за 20 грн, тут вона коштує 14 грн. У місті нормально скупитися можна лише на ринку. Асортимент товарів є, і ціни більш-менш прийнятні. Молоко, наприклад, коштує 20 грн за 1 літр, м’ясо 150-160 грн за кілограм.
Пан Сергій зазначив, що люди в Межовій привітні, спокійні та врівноважені. І це стосується саме сільського населення не лише в нас, а й на інших маршрутах, куди доводиться їздити – Успенівка, Сергіївка.
Селищу він побажав процвітання, щоб усе працювало, щоб у люди мали роботу.
Поспілкувалися ще з одним Сергієм з Покровського району. Чоловік мешкає в Удачній, працює водієм на сільськогосподарському підприємстві. У період жнив має напружений графік роботи, тому скористався погодними умовами, щоб приїхати до Межової на закупи. Розповідає:
– У нас ціни зараз набагато вищі. Дволітрова пляшка кока-коли вартує близько 60 грн. Крім того, на все селище три магазини, а це мало. Тому їдемо до Межової і за продуктами, і за будівельними матеріалами. Саме народилася маленька дитина, то хотілось би зробити якийсь ремонт удома, створити кращі умови для малечі. Тож і скупляємося, де дешевше. Хоча на будматеріали і тут ціни не зовсім низькі, але більш прийнятні.
Крім закупки продуктів, чоловік ще мав придбати ліки і спланував відвідання перукарні, бо наразі і ці послуги межівських майстрів вельми затребувані у жителів Покровщини.
Три чарівні пані, Валентина, Катерина й Наталія, у Межовій уперше. Мають нагальну справу в податковій службі – отримати ідентифікаційний код. То заразом і покупки вирішили зробити. Розповіли, що в діючому супермаркеті АТБ Покровська вибір товару невеликий, лише найнеобхідніше.
– Віднедавна почали завозити солодощі, молочні продукти. Відділ побутової хімії не працює. Також не працює магазин мережі EVA. А от маленькі магазини відкриті, там можна купити все. М’ясо дешевше, ніж на ринку, є вибір ковбас. Ціни порівняти з межівськими не можемо, бо ще нічого не купили, тільки йдемо.
З гостями спілкувалися Євген Травневий та Антоніна Тарасенко.
