Інклюзивно-ресурний центр: Найкраща подяка – результат роботи!

Трохи менше року минуло від урочистого відкриття комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Межівської селищної ради» (ІРЦ), який, нагадаємо,  розташований у будівлі  дитячого садочка №1 «Сонечко».

Приміщення центру знаходиться на першому поверсі, охоплює 5 кімнат та зал для очікування. Загальна вартість проекту на момент його завершення склала біля пів- мільйони гривень, коштів державного, районного та місцевого бюджетів.

Якщо коротко, то інклюзивно-ресурсний центр – це установа, куди можуть звернутися батьки дітей віком від 2 до 18 років для здійснення комплексної оцінки дитини, визначення її особливих освітніх потре,  розробки індивідуальної програми розвитку та отримання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг.

Як розповідає директор центру Ліана Володимирівна Фалько, від часу відкриття  ІРЦ постійно відвідує від 35 – до 40 дітей.

 І це не лише діти Межівської громади. Активною є співпраця є зі Слов’янською сільською радою, буквально з вересня поточного року заняття почали відвідувати  і дітки Новопавлівської громади.

– Це все ще і ще раз доводить необхідність створення Центру на території Межівського району, – підкреслює директор. – Наприклад, лише за минулий начальний рік нашими спеціалістами було проведено понад 1400 корекційних  занять!

…У Центрі розміщено кабінети психолога, логопеда, дефектолога та кабінет  лікувальної фізкультури, які оснащені відповідними засобами, предметно-ігровим розвивальним та корекційним середовищем.  Також на вході встановлено пандус для зручного пересування дітей з особливими потребами.

 

Бізі-борд для розвитку моторики та формування соціально-побутових навичок

Ліана Володимирівна впевнена, що інклюзивна освіта – це та складова гуманітарної політики кожної сучасної країни, яка свідчить наскільки її суспільство захищає невід’ємні права людини. 

– Наш Центр сміливо можна віднести до стандарту нових установ, які покликані визначати особливі освітні потреби дітей не на основі класифікації хвороб, як це було раніше, а на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків.
 Це є набагато сучаснішим і менш дискримінаційним підходом. – впевнено  говорить вона.

 – Тобто, діти з особливими освітніми потребами – це не завжди діти-інваліди?

– Саме так, це діти, які мають такі особливості розвитку, які потребують додаткової підтримки та допомоги в освітньому процесі в школі чи в дитячому садочку.

Так і серед дітей з  інвалідністю є діти з особливими освітніми потребами ( порушення органів слуху, зору, мови,  опорно-рухового апарату та ментальними порушеннями), а є  – ні!.

Найчисельнішою групою дітей з особливими освітніми потребами є діти з порушеннями мовлення різної ступені складності: від порушення вимови окремих звуків до загального недорозвинення мовлення, дизартрії, алалії, дисграфії (специфічні розлади процесу письма), дислексії ( порушення читання).

– Якби ви окреслили головні завдання роботи інклюзивного центру?

– Скажу трішки загалом. Діти з с особливими освітніми потребами повинні розвиватись разом зі своїми однолітками, почуватись комфортно в соціумі, бути частиною суспільства. Тож перед цивілізованою державою стає питання: як це право реалізувати?  Коли конкретна  дитина не в змозі разом з більшістю засвоїти навчальну програму.

Звідси випливає, я б сказала, базове завдання нашої установи  визначити оптимальні умови розвитку  такої дитини.  Насамперед шляхом проведення комплексної оцінки. Простою мовою – це обстеження, яке дає відповідь на головні питання. Допомоги яких спеціалістів та створення  якого  освітнього середовища потребує ця  дитина.

 

Балакуче логопедичне дзеркало

– Який етап у цій роботі найскладніший для вас?

– Найважче у цьому плані, мабуть,  робота з батьками… Назвемо його етап прийняття батьками факту, що їхня дитина потребує допомоги, має особливі освітні потреби. Особливо це стосується батьків дітей з ментальними порушеннями.  Скажу відверто: далеко не всі батьки здатні  усвідомлювати реальність. Відразу помітно прийняття ситуації  по тому, чи можуть говорити батьки про труднощі та успіхи дитини без надмірних емоцій, чи мають адекватні уявлення про успішність дитини, чи немає завищених очікувань.

Але це дуже складне та різнобічне  питання…

– Сьогодні колектив Інклюзивно-ресурсного центру це…

У сучасному буккроссингу цікава література для вихованців

–  Окрім директора – це вчитель-логопед, вчитель- дефектолог та практичний психолог.

– Під час відкриття ІРЦ особливу увагу привертала кімната лікувальної фізкультури…

– На жаль, ми знаходимося  у пошуку вчителя – реабілітолога…На обліку в Центрі знаходиться близько 20 дітей, що потребують фізичної реабілітації. Це проблема. Але поділюся секретом, є надія, що незабаром ми таки знайдемо такого спеціаліста. Та не будемо забігати наперед.

– Чи відчуваєте підтримку з боку влади? Адже очевидно, що такі установи потребують постійної уваги…

– Почну з того, що якби селищний голова Володимир Зражевський, керівництво Межівського району, депутати,  відділ освіти не мали принципової позиції по створенню інклюзивного центру – то ми сьогодні не мали б про що говорити взагалі.

Важко уявити, як наші вихованці, а точніше їх батьки, сьогодні шукатимуть можливість отримувати послуги спеціалістів  за 60-100 кілометрів…

Повірте, це не реверанс у бік місцевої влади. Проте я та мої колеги усвідомлюємо, що тільки підтримка  дозволила нам започаткувати цю велику та надзвичайно благородну справу.

Є приклади інших  сільських районів, де все складається трохи інакше і, повірте, вони шкодують, що свого часу не знайшлося кому підтримати ініціативу…

Подібні центри в містах дійсно готові провести  комплексну оцінку дитині, яка її потребує.  Але працювати з нею не готові. Вони просто перевантажені..

Тож сьогодні  ми вдячні і селищному голові Володимиру Миколайовичу Зражевському,   начальнику  відділу освіти відділу освіти, молоді та спорту Олександру Олексійовичу Литвиненку за постійну увагу та підтримку.

– Поспілкувавшись з батьками, ми почули багато позитивних відгуків про роботу ІРЦ. 

Практичний психолог Оксана Мотрій демонструє творчі роботи дітей з розладами аутистичного спектру

– Найкраща подяка для мене і моїх колег – це результат роботи.

Інколи на перший погляд – крихітний крок вперед. Та лише  наші спеціалісти і  батьки дитини  знають яких зусиль цей крок вартий.

Наведу приклад. Коли кілька місяців тому ми вперше почали  працювати з дитиною (дошкільного віку), яка взагалі не розмовляла, активно уникала спілкування, і не могла на чомусь закцентувати увагу – переживали: чи зможемо допомогти.

А сьогодні дитина заходить до нас і … сама вітається. Уявляєте?

Працюємо всі гуртом, дефектолог, психолог, логопед  за спеціальною програмою. Це, власне, те заради чого ми й працюємо…

Важливість того, що зараз робимо особливо усвідомлюєш, коли зустрічаєш дітей з ментальними порушеннями (а я, як спеціаліст, їх знаю багатьох),  яким сьогодні 17- 18 років. Через оту – радянську модель роботи вони  не мали змогу повноцінно навчатися разом з іншими дітьми. Тільки  – будинк-інтернат для дітей-інвалідів.

Та-от сьогодні така мама такої дитини у розмові зі мною з болем говорить: «Як шкода, що вас раніше не було…»  І я думаю собі, що все справді могло б бути інакше в житті цієї дитини. Якби…

 

підготував Євген Травневий.