Володимир Зражевський: «Довіру громади треба заслужити!»

…Рік роботи селищного голови. Актуальні питання життя громади. Робочі місця і медицина, дороги і вуличне освітлення, водопостачання і утилізація сміття, можливості місцевого бюджету та залучення інвестицій. Нарешті, про критику, довіру та емоції…

Відверте інтерв’ю Межівського селищного голови Володимира Зражевського «Межівському меридіану» напередодні Дня працівників місцевого самоврядування.

Досить цікавий формат зустрічі, яка транслювалася онлайн і свої питання в режимі реального часу голові громади ставили і жителі Межівщини. Три години спілкування пролетіли на одному диханні. Але головний підсумок – в останньому питанні від глядачів: “Коли планується наступна прес-конференція?”

– Календарний рік добігає кінця, а наприкінці року традиційно підводиться багато підсумків. 27 листопада велику прес-конференцію журналістам дав Президент України Володимир Зеленський. Думки експертів різняться – від тих, хто говорить що інтерв’ю вийшло важким, контраверсійним. До тих, хто оцінює його як сміливе, відверте, чесне…

– Почну з того, що я негативно відношусь, коли менеджерів – а чиновники органів місцевого самоврядування це насамперед менеджери – політизують. Це не на користь нашої роботи. Незалежно від політичних вподобань і віянь.

Не треба асоціювати селищного голову із якоюсь політичною силою.

Люди не повинні асоціювати селищного голову із якимись політиками. Я завжди говорив, що на виборах ви обираєте не Президента, не голову обласної чи районної адміністрації. Ви обираєте лише селищного голову, який працює у межах своїх повноважень.

Що стосується прес-конференції глави держави, то я відповім як громадянин. Під час зустрічі з журналістами, я побачив не стільки політика, скільки – людину. Чесну, яка має своє бачення, емоції, не захована у чиновницький панцир. Мені це імпонує! Такої прозорості зараз не вистачає.

– 30 листопада 2020 року відбулося засідання першої сесії селищної ради 8 скликання. Тобто буквально вчора минув рік роботи ради і рік роботи селищного голови. З чим ми Вас, до речі вітаємо! Якби ви мали змогу охарактеризувати його – кількома словами…

– Дякую за вітання, але ця дата пройшла непомітно. У робочому процесі. Проте справді, цей рік можна поставити дещо окремо. Органи самоврядування дуже залежні від цілого ряду обставин. У цей період змінилося керівництво облдержадміністрації, знову ж таки, адміністративна реформа – ми увійшли до складу Синельниківського району. Тобто, рік пройшов у процесі налагодження контактів, зав’язків, підтвердження тих ініціатив, які ми започатковували раніше.

Тож, насамперед, він – динамічний! Безумовно, складний. Я б навіть назвав початок каденції дещо депресивним, через вибори, які наклали свій емоційний відбиток. Просто, не погоджувався з багатьма речами, які супроводжували виборчий процес.

Рік однозначно – позитивний, адже нам вдалося реалізувати багато речей, які важливі для громади.

– Володимире Миколайовичу, це Ваша друга каденція, як голови об’єднаної громади. Пам’ятаємо слова, що першу каденцію ми всі навчались. Сьогодні досвід вже грає на вашу користь? Ви можете сказати «ТАК! – ми знаємо, що робимо і маємо чіткий план розвитку громади»?

– Є старий анекдот про конверти… Так от, я сажу так: «У мене цих конвертів вже немає!». Якщо перші роки ми дійсно мали право говорити про те, що оцінюємо ситуацію, формуємо плани, то сьогодні люди вже очікують результат.

Розумієте, є кредит довіри громади до очільника… До речі, мені не подобається слово очолювати. Доцільніше буде – організовувати роботу громади!

Чіткий план? На органи самоврядування сьогодні покладена складна місія – забезпечити комфортне проживання у конкретній громаді. Це поняття – всеоб’ємне. Соціальна сфера, інфраструктура, робочі місця, медицина, благоустрій. Все пов’язано…

– Це перше скликання, коли до складу ради увійшли депутати не мажоритарники, а за списками від політичних партій. З’явились навіть депутатські групи. Як це вплинуло на роботу сесій? Більше конструктиву чи навпаки? Взагалі, відчуваєте політику не сесіях сьогодні?

Про партизацію місцевих рад

– Коли приймалося рішення щодо партизації місцевих рад, я був категоричним противником. Як голова регіонального відділення Всеукраїнської асоціації громад, у складі делегації від Дніпропетровщини відстоював мажоритарну систему місцевих виборів. Виборці повинні знати свого депутата: від села, вулиці, житлового масиву, а не дивитись на партійну приналежність.

Де логіка? Поруч з нами громади колишнього Межівського району обирають депутатів за звичним принципом, а ми – з огляду лище на кількість населення – за пропорційною системою. Системою, яка однозначно заплутує виборців.

І все ж сьогодні – це факт. Тому, на першій же сесії я наполягав, щоб ми забули нашу партійність. Впевнений, що після прийняття присяги всі разом працюємо на благо громади, незалежно від політичних уподобань.

– Після виборів, що відбулися 25 жовтня 2020 року і підсумували реформу децентралізації, на території Межівського району залишилось три громади, які за звичкою називаємо громадами Межівщини. Чи стали сусіди партнерами?

Я є прихильником євроінтеграції, яка дозволяє розвиватися всім разом і рівноцінно.

– Я є прихильником євроінтеграції, яка дозволяє розвиватися всім разом і рівноцінно.

Хотілося, щоб і на рівні наших громад була своєрідна євроспільнота у плані співпраці і розвитку.

Ще рік тому темою №1 була ліквідація Межівського району. Скільки емоцій, суперечок! А сьогодні – життя продовжується… Я завжди говорив про те, що ми повинні у себе створити якісні умови проживання і перейматись цим питанням.

Скажу більше: головне, щоб ми були готові до будь-яких змін завтра, в тому числі політичних, адміністративних.

До речі, Межівська СТГ сьогодні перша громада Дніпропетровщини і серед перших в Україні, яка розроблятиме комплексний план просторового розвитку. Це документ, який визначає стратегію розвитку громади. Тобто, ми працюємо сьогодні, але дивимось у майбутнє!

Щодо сусідів, то у нас немає проблем у співпраці зі Слов’янською та Новопалівською громадами. Можливо, були нюанси на першому етапі, але сьогодні між нами укладено найбільшу кількість муніципальних угод по області: це утримання закладів освіти, охорони здоров’я і т. д.

Є і спільні проекти, які стосуються ремонту доріг. У нас нормальні, ділові стосунки. Працюємо кожен над своїми завданнями, хоча не секрет, що всі громади сьогодні є конкурентами у плані залучення бюджетних коштів, інвестицій. Але, хочеться вірити, що це здорова конкуренція. Ми партнери, друзі – історично, географічно.

– Останнім часом питань до влади дуже багато – на різних рівнях. Є вони і в жителів Межівської громади. Ми зробили аналіз цих питань, які протягом останніх місяців, а деякі, можливо, навіть протягом років піднімаються у соціальних мережах.

Отже, ДОРОГИ! Про них пишуть найбільше. А насамперед про стан однієї з головних транспортних артерій громади Т – 04 – 06 Григорівка – Межова – Покровськ.  Вона хвилює жителів від Демуриного до Новопідгородного. На окремих ділянках бачимо ямкові ремонти, але в цілому очевидно, що «полумеры неуместны». Питання наступне: чи дочекаємось ми капітального ремонту траси?

У 2020 році жителі громади обирали селищного голову.

Не Президента, і не  голову обласної ради чи адміністрації.

– Як я вже відзначив на початку нашої бесіди, у 2020 році жителі громади обирали селищного голову. Не Президента, голову обласної ради чи адміністрації. Селищного голову, який діє у межах своїх повноважень.

Так, ось у цьому питанні ми можемо діяти у мешах своїх повноважень. А це місцеві (комунальні) дороги, яких у нас понад 160 км. Плюс ще 160 км – доріг, які на балансі облдержадміністрації і до ремонту та фінансування яких ми не маємо абсолютно ніякого відношення. А ще, близько 100 км доріг державного значення, під маркуванням «Т». В тому числі і Т-04-06, 45 кілометрів якої проходить по Межівській ОТГ.

Як ви зрозуміли, фінансувати ремонтні роботи по цій трасі ми не маємо права. А враховуючи, що вартість капремонту 1 кілометра дороги сьогодні коштує біля 20 млн. грн, то говоримо взагалі про грандіозний проект на 1 млрд гривень! При бюджеті громади – 79 млн. грн. Тобто, бюджет СТГ за 13 років.

Тим не менше, я ні в якому разі не знімаю із себе відповідальності, бо розумію, що тільки ми можемо стати рушіями цього процесу. Починаючи з 2017 року, я відвідав Укравтодор як мінімум 5 разів. На цьому етапі були досягнуті певні домовленості з керівництвом, але воно змінювалося, а з ним і пріоритети. Тому роботу доводилося розпочинати з початку.

Сьогодні я вдячний Службі автомобільних доріг в Дніпропетровській області – особисто Олександру Коломійцю, справжнім професіоналам, які дійсно чують громади.

І як підтвердження – вперше за роки незалежності виготовлено проектну документацію на ремонт дороги Т-04-06, а також на поточний ремонт дороги Т-04-28 Слов’янка – Межова – Дача (вартість 28 млн. грн.) Ці проекти вже пройшли експертизи, тривають тендерні процедури. Наступного року роботи мають розпочатися.

– Не менш кричуще питання по ділянці дороги Гаврилівка-Іванівка-Новопавлівка. Жителі Іванівського старостату пишуть, що через жахливий стан дороги відчувають себе відрізаними від громади. А особливо сьогодні, коли розкисають рятівні польові дороги… Ми пам’ятаємо відповідь на лист селищної ради від Департаменту будівництва Дніпро ОДА про те, що цього року виготовляється проект на капітальний ремонт дороги.

– У цієї дороги також є своя історія… Роботи по ній велися ще 2018 року до межі колишнього Покровського району з Межівським. Але коли ми почали вивчати документацію, то з’ясували, що проект поточного та середнього ремонту не передбачає укріплення основи. А всі ми знаємо проблематику цієї дороги. Вона потребує повноцінного капітального ремонту. Тільки так!

На щастя, питання зрушило з місця – ми таки звернули увагу обласного керівництва на проблему і сьогодні виділено 1 млн. 850 тис. грн. на проект саме капітального ремонту.

Вартість робіт – 266 мільйонів гривень! Знову ж, чекаємо на наступний 2022-й рік.

Але я хочу сказати, що ми ні в якому разі не залишаємо мешканців наодинці з цією бідою і лише у цьому році на проблемні ділянки дороги було завезено більше тисячі тонн матеріалу, аби підтримати проїзд. Для цього були залучені небюджетні ресурси…

– Щоб підсумувати тему доріг. У кожному з населених пунктів громади є достатньо вулиць, тобто дороги комунальної власності, які потребують ремонту. Чи є довгостроковий план таких робіт, наприклад, на кілька років?

Комунальні дороги – це дійсно проблема. І у нас є перелік доріг, які потребують ремонту.

– Динаміка поточного ремонту доріг– однозначно позитивна! Лише 2021 році по громаді виконано поточний ремонт на площі 5 тис. кв. м.

Відповідаючи на це питання, хочу відзначити, що воно дійсно наше, без умовностей.

Але, разом з тим, наведу такі цифри. Річний бюджет громади складає 79 млн. грн. При цьому, на благоустрій ми можемо використати – лише 4 млн. грн. (це зокрема і вуличне освітлення). За таких умов головним ресурсом для ремонту доріг комунальної власності останні роки була інфраструктурна субвенція.

Як, наприклад, по вул. Пушкіна в смт. Межова. Але у 2020-му році, коли вже були виконані підготовчі роботи, держава зняла цю субвенцію. Виною тому – епідемія COVID-19. А у нас вже зареєстровані договори з підрядною організацією… Що накажете робити? Де взяти 2 мільйони, на які ми розраховували? Проте, якщо говоримо конкретно про вул. Пушкіна, то наступного року, я думаю, ми все ж таки її завершимо.

Комунальні дороги – це дійсно проблема. І у нас є перелік доріг, які потребують ремонту.

До речі, зараз ми активно випробовуємо нову технологію укладки холодного асфальту і продовжуємо працювати у цьому напрямку.

– Медицина. І насамперед – це питання кадрів. Є інформація, що Центральна лікарня на разі має 11 вакансій лікарів. Та й взагалі, у розпал епідемії COVID-19 жителів хвилює, що не вистачає сімейників по амбулаторіях і ФАПах: наприклад, та ж Іванівка… Як зацікавити лікарів? Житло? Заробітна плата?

Про медицину: Це формула вимирання! Я завжди про це говорив. Особливо для медицини на селі, яке є фундаментом економіки держави.

– Давайте згадаємо кінець 70-х – початок 80-х років, коли на Межівщину приїхали працювати багато молодих лікарів, їм держава надавала житло, пільги… Щоб вони мали стимул приїхати у сільську місцевість. Але це історія. Тепер – про сьогодення.

У 2011 році було прийнято рішення визначити Дніпропетровщину учасником пілотного проекту реформування медицини. Наша лікарня на час реформування перейшла у підпорядкування обласної ради, і ми практично не впливали на процеси, які відбувалися у новостворених закладах охорони здоров’я.

2017 року ми стали першою громадою Дніпропетровщини, яка повернула заклади у власність, адже усвідомили, що коли пустити цей процес на самоплин, то замість лікарні отримаємо приймальний пункт для хворих. Іншими словами: нікому, крім нас, це не потрібно!

Так, це величезна відповідальність, насамперед фінансова, але іншого шляху я не бачив. І сьогодні переконуюсь у правильності прийнятого рішення! Хоча, це дуже непросто. Зараз держава забезпечує фінансування медицини у сільській місцевості лише, що стосується заробітної плати. І то, у розмірах, які обмежуються наданими послугами. Чим їх менше (послуг), тим менше і фінансування… Це формула вимирання! Я завжди про це говорив. Особливо для медицини на селі, яке є фундаментом економіки держави.

У нас працюють програми стимулювання молодих лікарів з місцевого бюджету. Але… На цьому фоні приватні лікарні з їх заробітними платами, міста, які забезпечують фахівців житлом, виглядають переконливіше.

Та ми не сидимо, склавши руки. У нас є чудовий проект будівнитцва житлового будинку (по вул. Сонячній), на який покладаємо великі надії, і його вже подано до Надзвичайної кредитної програми відновлення України.

Важливо і забезпечити лікарів якісним обладнанням. Лише за цей рік нами придбано обладнання на суму близько 2 мільйонів гривень та на понад 1 млн. грн. у співпраці з проектом GIZ .

І останнє – щодо кадрового питання. Хотілося б у цьому питанні більшої активності від керівників наших медичних закладів.

Хоча, сьогодні у нас відкрито нові лікарняні амбулаторії (Іванівка, Веселе), які забезпечені житлом, транспортом та навіть меблями. Але бажаючих небагато. Мабуть, спочатку нам треба зробити дорогу на Іванівку (посміхається).

– Друге питання – це матеріально-технічна база. Очевидно, що на часі реконструкція будівлі, де сьогодні працюють первинка і вторинка, а також колишнього інфекційного відділення.

Наші медики можуть виконувати поставлені завдання, які відповідають стандартам якісної медичної допомоги.

– Ми йдемо за всіма трьома напрямками. Щодо приміщення, де знаходиться первинна ланка, – то його стан потребує невідкладних заходів. Тому ми пішли по шляху виготовлення проектної документації на модернізацію та капітальний ремонт будівлі. Вартість робіт складає 11 мільйонів гривень. Знову ж, плануємо залучити кошти Європейського інвестиційного банку.

По вторинці – разом з проектом GIZ плануємо облаштування приймального відділення з УЗІ, комп’ютерним томографом і т. д.

По інфекційному відділенню питання стоїть не стільки в коштах для реконструкції (адже чимало вже зроблено) – скільки в кадрах. Наприклад, сьогодні немає лікаря-інфекціоніста. Вже не говорячи про те, щоб реалізувати на базі цього приміщення відділення для лікування хворих на COVID-19.

Але, я хотів би сказати, не все так погано… Наші медики продовжують працювати і приймають пологи, хворих з інфарктами та інсультами (коли пацієнти нетранспортабельні). Це означає, що можемо і тією кількістю, і якістю лікарів виконувати поставлені завдання, відповідаючи стандартам якісної медичної допомоги.

Пологове відділення? Я хочу, щоб всі зрозуміли – не може бути якісною медична послуга, коли медик приймає одні пологи на тиждень чи навіть місяць. Давайте бути реалістами.

– Як ви оціните темпи вакцинації від COVID-19 у громаді? Первинка дає сьогодні загальну цифру по трьох громадах 34,3%.

– Ця цифра мене абсолютно не задовольняє. Давайте відверто, за темпами вакцинації ми на одному з останніх місць по Синельниківському району. Є громади і райони області, де ця цифра складає понад 40, а то й 60%.

У чому причина? Мабуть, в недостатній роботі по інформуванню населення. Свою негативну роль відіграє й Інтерент, де вистачає пропаганди…

– До речі, як Ви ставитись до антивакцинаторів?

Вся Європа очікує на третю вакцинацію, а ми не можемо завершити першу.

– Без побоювання втратити рейтинг – однозначно негативно! Давайте слухати професіоналів, а не випадкових людей у соціальних мережах, які шукають негатив і вихоплюють його із контексту. Це страх, помилкове власне бачення. Від такої позиції страждають всі. Економіка країни, лікарні переповнені, не вистачає ресурсів. Неінфекційні хвороби взагалі відійшли на другий план…

Вся Європа очікує на третю вакцинацію, а ми не можемо завершити першу. Про що ми говоримо? У мене особисто вакцинована вся родина, у тому числі і батьки, яким сьогодні 83 і 87 років. Зрештою, погляньте, скільки сьогодні наших земляків у важкому стані знаходяться в інфекційній лікарні.

Хоча, давайте відзначимо, що захворюваність іде на спад – тобто працює як вакцинація, так і карантинні обмеження.

– Знову до благоустрою. Вуличне освітлення! Тиждень, як це питання №1 у обговореннях. Встановлення 4-х годинного графіку освітлення вулиць по всій громаді. Як склалася така ситуація?

За місяць Межівська СТГ споживає від 22,2 тис. до 23,1 тис. кВт/год, а в зимові місяці і понад 30 тис. кВт/год

– Можливо, викличу хвилю критики, але хочу згадати стан вуличного освітлення ще буквально п’ять, вже не говорю 10-20 років тому.

Я про справжній прорив у вуличному освітленні селищної ради, який ми розпочали ще 2017-го, коли освітлення з’явилось у таких населених пунктах, як Вознесеньке, Запорізьке, Славне, Новолозуватівка, х. Веселе. Ця робота продовжилась і після об’єднання громади. І я цьому радий. Але до гарного звикають швидко…

Тільки уявіть: протяжність електричних мереж у 2021 році, в порівнянні з 2017 роком, збільшилась на 16,7 км і становить 170 км; кількість світлоточок 1 757 одиниць!

На це господарство за місяць Межівська СТГ споживає від 22,2 тис. до 23,1 тис. кВт/год, а в зимові місяці і понад 30 тис. кВт/год.

Тепер щодо причин, які спонукали нас до економії. Наприкінці бюджетного року, коли уже було повністю сформовано і вичерпано додатковий фінансовий ресурс громади, державою запроваджено нові тарифи на електроенергію для бюджетної сфери, у тому числі і для вуличного освітлення.

Якщо при формуванні бюджету у січні 2021 року тариф складав 2,6 грн/кВт, то у листопаді ціна складає 5,75 грн/кВт, а у грудні – 5,99 грн/кВт. Тобто, підвищення відбулось у 2,3 рази! Відповідно, для забезпечення своєчасної оплати за електроенергію необхідно додатково ще близько 359 тис. грн! А враховуючи, що ціна на газ і вугілля збільшились також більше ніж у 2 рази (газ – 18 грн/м. куб, вугілля – 6 тис. грн/тн.) – це ще додатково 1 млн. 859 тис. грн.

Але давайте про сьогодні. Наразі зусиллями виконавчого комітету врегульовані фінансові аспекти і з 1 грудня ми повертаємось до звичного графіку вуличного освітлення по всіх населених пунктах. Тобто з 5-ї ранку до 16:30.

– Говорячи про вуличне освітлення, багато хто запитує, що мовляв у нас є сонячна електростанція, а електроенергії на освітлення не вистачає. Ми перефразуємо це не зовсім коректне питання. Адже зрозуміло, що електроенергія не є власністю селищної ради. Але все ж… Які дивіденти за рік роботи електростанції отримала селищна рада?

Ми не маємо 10 мільйонів доларів на  будівництво власної сонячної електростанці.

– Я б дуже хотів, щоб ця електростанція була у власності селищної ради (посміхається). Але, на жаль, ми не маємо 10 мільйонів доларів на її будівництво.

Якщо серйозно, то сьогодні впевнений, що вона насамперед є одним з чинників нашої енергетичної стабільності (коли мова йде, наприклад, про віялові відключення). Також, це земельна ділянка, яка знаходиться в оренді під максимальні 12 відсотків.

У цьому контексті я б хотів згадати законопроект №5600, який покликаний вирівняти оподаткування, зокрема важливий той факт, що податок від реалізації сонячної енергії з 1 січня йтиме за місцем розташування об’єкта. Сьогодні ці надходження йдуть повз бюджет громади.

– Є таке переконання, що село живе – доки живе школа… На противагу йому говорять, що село житиме, доки будуть робочі місця. Які реальні механізми створення робочих місць Ви бачите і, можливо, вже використовуєте? Простіше говорячи: де їх взяти?

Сьогодні саме держава має повернутись обличчям до села!

– Людині притаманно шукати кращого, що задовольнить саме її потреби та амбіції. Хотілося б вірити, що розвиток інфраструктури допоможе втримати кадри на селі чи підняти народжуваність…

Але я впевнений, що сьогодні саме держава має повернутись обличчям до села, яке в реальних цифрах, зокрема за часткою експорту, є годувальником держави.

Причому, треба поглянути ширше на це питання. Розробляючи разом з американськими партнерами наш геопортал, ми з’ясували, що на території громади є і поклади вугілля, і залізної руди. Тобто я говорю не лише про сільське господарство, а про сільську місцевість загалом! Заводи, переробка і т д. Це під силу лише державі з чіткою стратегією у цьому напрямку.

– Громадян, які користуються послугами централізованого водопостачання, а це насамперед селище Межова, хвилює питання, я процитую: “Чи приречені ми користуватись водою такої якості і за такою ціною?”. Насамперед це стосується стану води після поривів. А їх чимало…

Водопостачання: На 2022 рік головне завдання – завершити будівництво водонапірної вежі.

– Давайте почнемо з того, що принаймні технічною водою мають бути забезпечені мешканці всієї громади. А це 30 населених пунктів!

Звичайно, водогін – це насамперед Межова. Самий довгий підвідний водогін по Дніпропетровській області – 27 кілометрів, збудований ще 1972-го року!

Будемо чесними – він тримається… зусиллями працівників КП «Комунсервіс».

Але жителів цікавить не те, як накопичувалась ця проблема. А що ми плануємо… Отже, для того, щоб вирівняти тиск, забезпечити якість і кількість води, необхідно провести реконструкцію другої насосної станції, замінити 27 кілометрів мережі водопостачання та завершити будівництво водонапірної вежі. Вартість цього проекту 60 млн. грн.

Радує той факт, що на наступний рік у Державному бюджеті з’явилась програма «Питна вода» і потраплять до неї громади, у яких будуть готові проекти. Отже, для початку необхідно виготовити проектну документацію і сьогодні нами вже затверджено відповідну Програму та виділено кошти на початок розробки проектної документації.

На 2022 рік головне завдання – завершити будівництво водонапірної вежі, що дозволить вирівняти тиск у мережі, уникнути гідроударів та мати запас води на кілька діб.

– Автори одного з проектів до громадського бюджету, який передбачає встановлення баків для сортування сміття, цікавляться: “Як селищний голова бачить перспективи сортування сміття в цілому по всій громаді?”

– Проект, звичайно, чудовий і я його підтримую. Але мене більше хвилює ситуація, коли ми не маємо паспортизованого сміттєзвалища. Сьогодні треба перерахувати старий проект, а головне – знайти ресурс на його облаштування. Мова йде про збір і складування сміття. Щодо сортування, то я впевнений, що у них все вийде і проект запрацює, адже є головне – бажання. Але, як сьогодні організувати збір сміття, а потім його сортування централізовано по всій громаді, важко сказати.

– Закриття білетної каси в Межовій ще минулого року було надзвичайно актуальним питанням. Сьогодні вже воно практично не піднімається. Виявляється, можна обійтись і без неї?

Нам вдалося повернутися «доковідного» графіка руху потягів!

– Відсутність білетної каси, безумовно, спричиняє певні незручності – насамперед, можливо, для старшого покоління. Разом з тим, зараз немає проблем придбати квиток в Інтернеті – до речі, ці послуги у нас надають і бібліотеки, і заклади культури.

Але головне у цьому питанні інше. Не може не радувати те, що ми повернулися «доковідного» графіка руху потягів. Це і швидкісна електричка Дніпро-Авдіївка, і потяг Авдіївка-Київ, і наші традиційні електрички Чаплине-Авідіївка та Дніпро-Межова і Дніпро-Покровськ. Це все пройшло, на жаль, якось непомітно для громади. Хоча, за цим стоїть величезна робота, важко підрахувати кількість поїздок, зустрічей…

Але ми не сказали ще про одну річ, яка також пройшла непомітно для громади. Це питання закриття вантажної станції, яке постало 2 роки тому. А ось це вже надважливо для бізнесу, сільгоспвиробників, на чиї плечі лягли б додаткові витрати. І завдяки нашій наполегливості та підтримці заступника міністра економіки Тараса Висоцького, директора Департаменту ДніпроОДА Петра Лашина, нам вдалося домовитись із Укрзалізницею про призупинення процедури, а сьогодні це питання не стоїть взагалі… Це результат? Думаю – так!

– У Межівській громаді з’являться 4 нових спортивних майданчики. Минулого року відкриті сучасні футбольні поля у Демуриному і Новопідгородному. Але можна почути думку, що, мовляв, треба спочатку дорогу зробити чи опалення у клубі, а потім вже черга спортивних майданчиків. Щоб ви відповіли на такі зауваження?

Коли мова йде про цільові кошти, то парк не стане дорогою, а спортивний майданчик – опаленням.

– Давайте так. Якщо говорити про пріоритети, то ми будуємо не тільки спортивні майданчики. Ніхто не вірив, що почнеться реконструкція Межівського ліцею №2, але спільними зусиллями ми залучили додатково 12 мільйонів гривень (дякуючи Мінрегіонрозвитку та Депаратаменту будівництва ДніпроОДА) і цей проект сьогодні у розпалі. Проводиться масштабна термомодернізація дитсадка «Сонечко». Сюди ж сміливо можна віднести і реконструкцію Веселівського ліцею, і роботи по дитсадку «Журавлик» Новогригорівського старостату, і заміну системи опалення у Новопідгороднянській гімназії та багато іншого.

Ми пам’ятаємо Центральний парк Межової ще кілька років тому. Я маю на увазі його стан. Без освітлення, благоустрою, санітарної обрізки дерев тощо… І ось з’являється обласна програма реконструкції парків, до якої може увійти лише 10 об’єктів.

Що ми мали зробити? Звичайно, все можливе, аби увійти в число цих щасливчиків. Нам це вдалося! Перемога? Виявляється, не зовсім… Хоча це цільова програма, а замовником робіт виступила ДніпроОДА. Ми лише отримали в користування готовий продукт.

Те ж стосується державної субвенції на встановлення футбольних майданчиків. На всю Дніпропетровщину було заплановано 4 таких поля і 2 з них збудовані у Межівській громаді! Відмовитись від такої можливості?

У мене є особиста позиція, що ми повинні виростити не лише духовно, а й фізично здорове покоління. Тому змарнувати такі шанси ми не мали права.

Підтвердженням нашої послідовності у цьому напрямку є встановлення згаданих Вами чотирьох спортивних майданчиків – активних парків у Новогригорівці, Іванівці, Українці та Межовій. Забігаючи наперед, у планах спортивний майданчик і в с. Веселе.

Інакше говорячи, коли мова йде про цільові кошти, то парк не стане дорогою, спортивний майданчик – опаленням і т.д. і ми повинні на всі 100% використовувати такі шанси. Інакше не буде ні доріг, ні спортивної інфраструктури.

– Чи в силі залишаються плани реконструкції футбольного поля донедавна Центрального стадіону, а сьогодні – спорткомплексу Межівського ліцею №2? Це був один з пунктів вашої передвиборчої програми.

Великий футбол обов’язково повернеться!

– Я бачу на цьому полі лише штучне покриття, яке коштує біля 9 мільйонів гривень.

Ми не опустимо руки і продовжимо роботу по включенню цього проекту до обласного бюджету на наступний рік.

Одначе, я хотів би сказати про інше – про зацікавленість молоді до спорту. Для неї важливо сьогодні гарні умови і ми їх створюємо. А великий футбол обов’язково повернеться, я в це вірю!

– Досить відверте питання… Чи виправданою є участь Межівського селищного голови у численних форумах, конференціях, зустрічах, які проходять за межами громади? Ви дійсно надзвичайно активний у цьому напрямку роботи. Питають: яка користь громаді від такої активності?

Мене більше турбує завтрашній день…

– Дві речі. По-перше, моя участь у семінарах та форумах оплачується їх організаторами. Це, мабуть, важливий момент таких претензій.

По-друге, чому я є їх учасником? На сьогодні, я не побоюсь цих слів, Межівська громада – не лише один з лідерів на Дніпропетровщині. Ми – серед кращих по Україні! Не просто постійні учасники конкурсів та проектів – ми у числі переможців!

Я розумію, що жителі сьогодні переважно оцінюють нашу роботу кожен за своїми критеріями. Мене більше турбує завтрашній день… Є пряме спілкування з Міністерствами, народними депутатами, міжнародними партнерами. Це і знання, і знайомства, і багато речей, які сприяють розвитку. Помиляються ті, хто думає, що мені не складно витримувати таку кількість відряджень, які несуть конкретні завдання і вимагають результату.

– Ви активний учасник обговорень у соціальних мережах, намагаєтесь постійно відповідати, коментувати. Вважаєте – це сьогодні вже невід’ємна частина роботи очільника громади? Боляче сприймаєте критику на свою адресу?

Коли, не вивчивши проблематику, переходять на особистості –  я емоційний !

– Я емоційна людина. Але, разом з тим, я сприймаю критику. Критику справедливу, конструктивну.

Реагувати намагаюсь одразу. Думаю, це помітно. Як останні приклади, що стосувалися чергування лікарів чи вуличного освітлення. Нормально сприймаю всі зауваження, намагаюсь оперативно врегулювати, але не завжди вдається відповідати кожному.

Щодо необхідності… Інформація в мережі нерідко корисна, цінна і реально допомагає. Але коли, не вивчивши проблематику, переходять на особистості – ось тут я емоційний !

– Серед гострих коментарів у мережі багато і таких, на кшталт: «От ми об’єдналися, а тепер, скажімо… світло не горить». Щоб Ви відповіли їм сьогодні, як людина, яка власне зіграла вирішальну роль у об’єднанні Межівської громади?

Громада – це 30 населених пунктів!

– Чим відрізняється Межівська громада від Межівського району? За великим рахунком, формувався один бюджет, який розподілявся по сільських радах. Зрештою, як і сьогодні по старостинських округах. Але для цього треба знати, які надходження і видатки припадають на конкретну територію. Маємо чимало прикладів, коли на території реалізовано проекти, які б ніколи не були втілені без нашої спільної роботи.

Теза, що ми платимо податки, а вони йдуть у Межову – вона дуже хибна! Цифри підтверджують, що якби ми не об’єдналися, то багато закладів соціальної сфери на місцях вже б давно припинили свою роботу.

Давайте будемо реалістами: чи може бути спроможною громада, скажімо, населенням 900 громадян? Очевидно, що ні…

Візьмемо хоча б останні відрядження голови: яким питанням вони були присвячені?

Реконструкція Веселівського ліцею, опалення Новопідгороднянської гімназії, дорога по Іванівці…

Але я вдячний за таке питання, бо воно має ще раз спонукати жителів Межової до усвідомлення, що громада – це 30 населених пунктів!

– Селищний голова сьогодні відчуває довіру громади?

Заслужити довіру дуже складно. Підтримка – вона окриляє!

– Довіру громади треба заслужити. Вона не з’явиться сама собою. Роки плідної роботи під час попередньої каденції зіграли свою роль на виборах. Але все ж те, що громада довірила мені організовувати її роботу ще п’ять років, – це великий аванс.

Заслужити довіру дуже складно. Підтримка – вона окриляє!

Звертаючись до мешканців громади: «Давайте разом працювати над нашим майбутнім! Повірте, не все у нас погано! Давайте оцінювати, порівнюючи і цінувати те, що маємо».

Отже, підтримка є, я її відчуваю. Але є і сподівання, які мрію виправдати…

– Дякуємо Вам за розмову.

Громадська думка – дозволяє сформувати чіткий план дій!

– А я вдячний «Межівському меридіану» за спілкування. Переконаний, воно на часі, я б сказав – назріло. У зв’язку із епідемією коронавірусу дуже непросто організувати зустріч із залученням широких кіл громадськості. А у нас вистачає проблем, про які хотілося б поговорити, а разом з тим і достатньо здобутків, які не соромно показати.

А громадська думка – дозволяє сформувати чіткий план дій!

Хотілося б також, користуючись нагодою, привітати працівників місцевого самоврядування з наступаючим святом. Щастя, здоров’я, успіхів! А насамперед вітаю наших ветеранів. Дійсно, все, що було зроблено за попередні роки – це все оцінено громадою, людьми і ніколи не забудеться!

З наступаючим святом Днем працівників місцевого самоврядування!

Спілкувався Євген ХРИПУН