Подвижник високої культури і доброти (перші 50 літ панотця Віталія)
Не пам’ятаю точно першого знайомства, але, як один день, промайнули роки і спільні культурологічні заходи за участю цієї унікальної особистості – Віталія Миколайовича. Ось ми намагаємо ся вчасно привітати обдарованих дітей в Будинку творчості (2007 рік), ось разом у колі близьких однодумців мандруємо в с. Крутоярівку на могилу письменника-страдника Сави Божка (2008, 2015, 2016 рр.), відзначаємо ювілеї М.Костомарова (у відділі освіти, 2007р.), М.Чернявського чи В.О. Мисика (районна бібліотека)…
А ось разом з моїми друзями-вірянами на церковному дворі віємо гречку для храмових свят (!), колотимо розчин цементу, щоб перебудувати церковний олтар, зустрічаємо обідом гостей з кількох областей на краєзнавчій конференції 2014 року.
2006 рік! На виставці-презентації місцевого художника-аматора в районній бібліотеці панотець В.М.Квас представляє художника Леоніда Калиту, що в той час розписував наш Свято-Успенський храм. Через кілька років він освячує шкільний музей в м.Красноармійську (нині м. Покровськ) за участю наших невтомних ентузіастів і шанованих людей району: Г.М.Добжанської, В.О.Попова, О.І.Мележика, А.В.Тишковець, В.П.Чорного. Пригадується ряд поїздок до сусіднього Добропільського району і, зокрема, до святого джерела в с. Святогорівці, куди ще в давні часи ходили пішки прочани нашого краю. І все це, зауважу, в поєднанні із своїм головним священницьким обов’язком.
Трохи призабулось наше дослідження місцевості, де була Марійська Християнська община. І села вже нема, а от цвинтар останніми роками залишався доглянутим.
Без проникливої і багатопланової участі панотця Віталія всі перелічені і багато інших подій і заходів були б якимись неповними і блідими. А тому на рубежі славного ювілею Віталія Миколайовича хочеться наголосити на тому, і багато межівчан поділяє мою думку, що його подвижницька праця серед нас під час Божої служби, вінчання, сповіді, хрестин, інших культових відправ, участь у різноманітних громадських районних заходах значно збагатила наше життя духовно, зробила його змістовним і красивим.
Хочеться від душі, чисто по-людськи згадати Ваш скромний ювілей, побажати Вам і Вашим друзям багато літ такої ж плідної співпраці, щирих, доброзичливих стосунків. Мені особисто приємно згадувати ті добрі діла, в яких ми брали участь разом з Вами.
Петро БАБЕЦЬ
