Нове ім’я на літературному обрії Межівщини
Коли вперше у Фейсбуці побачила сторінку Аллен Адаєвої, здивувалася – хто ж це з таким незвичайним ім’ям? Виявилося, що цю людину знаю вже давно, більше десяти років. І це ніхто інший, як Алла Копиця – громадська діячка, адміністратор спільнот «Межівський портал» та «Ищу тебя. Межевая» і просто чарівна жінка, дружина і мама. 10 грудня у відділі обслуговування користувачів СКЗК «Межівська ЦПБ» відбулося засідання літературної вітальні «Найголовнішого я ще не сказала…», де письменниця-початківець презентувала свою першу книжку.
«Отпускаю» – так називається повість Аллен Адаєвої, яка вийшла друком у Хмельницькому. Твір був представлений гостям літературної вітальні самою авторкою. Сюжет повісті – цілком реальна історія. Якось у житті Алли сталася несподівана зустріч з маленьким рудим кошеням. Саме його пригоди і покладені в основу розповіді. Гості вітальні у своїх відгуках зазначали, що твір сприймається легко, читач ніби поринає в переживання автора.
Як і всі, Алла навчалася, працювала, ростила дітей та пізнавала цей світ:
– Інколи злітала, інколи падала. Та підіймалася і знову вирушала в дорогу. Навчалася читати поміж рядків. Знаходила і втрачала друзів. Розчаровувалася в людях, але більше захоплювалася ними. Ставила цілі і завжди йшла до них. Відкривала постійно для себе щось нове.
Писати Алла почала не так давно. Спочатку це були вірші, які присвячувала своєму батькові. На жаль, його вже немає поруч, але, як зізналася жінка, відчуває його допомогу постійно. Згодом почала малювати, писати прозу. Для багатьох було цікаво спостерігати, як відбувалося зародження і становлення таланту. Бо з роботами Алли можна було познайомитися у Фейсбуці.
Писати – справа не проста:
– Бувають моменти, коли зовсім не пишеться, нема натхнення. Тоді я слухаю класичну музику, і слова народжуються самі. А ще надихають до творчості нові місця, враження, відчуття, затишна кав’ярня, спостереження за перехожими. Тоді й виникають нові образи, події.
Чому ж саме такий незвичайний псевдонім? Алла розповіла, що довго обмірковувала це питання, але ніяк не могла визначитися. Хотілося, щоб літературне ім’я було співзвучним реальному і водночас неповторним. Якось їй наснився тато і знову допоміг. Бо назвав дочку у її сні «моя Аллен». А вже друга частина (Адаєва) виникла ніби сама собою.
Ліричну атмосферу літературної вітальні доповнила гарна пісня у виконанні викладача Межівської мистецької школи Юлії Гуйван.
На зустрічі були присутні люди, які певним чином дотичні до життя Алли. Це мама, діти, друзі, близькі знайомі. Кожен говорив слова підтримки автору-початківцю, бажав продовжувати творчу справу і не зупинятися перед труднощами.
Серед присутніх була розіграна лотерея. Виграшним лотом стала книга Аллен Адаєвої «Отпускаю». А виграла цей приз директор Межівської ЦПБ Юлія Карчмарчук. Усі бажаючі могли придбати книгу відразу після закінчення заходу. Додамо, що повість «Отпускаю» авторка вже відправила поштою своїм новим шанувальникам за межі області.
Уже кілька днів поспіль після виходу книги у соцмережі з’являються відгуки тих, хто отримав і прочитав повість.
Наталя: «Еще одна книга в мою домашнюю библиотеку. Пришла маленькая частичка с моей милой родной сторонки. С Днепропетровщины на Закарпатье. Большая благодарность Аллен Адаевой за ее творчество, время, внимание и пожелания. Аллен, вдохновения вам и творческих успехов. Сажусь читать книгу, очень люблю запах новых страниц».
Валентина: «Книга зачепила до сліз, до болісного щему. І в той же час дала надію. Прочитайте, байдужим ця книга читача не залишить… Рекомендую».
Юлія: «Сьогодні придбала і вже прочитала цю чудову книгу. Неймовірну кількість емоцій та почуттів вона в мене викликала! Я раділа, переживала і навіть плакала з героями книги…».
Олена: «Очень интересно и увлекательно читать, легко и красиво написано! Есть о чем задуматься, действительно, может это нас выбирают наши домашние питомцы, а не мы их. Рекомендую эту книгу читать своим детям, она учит красоте, фантазии, состраданию, а этого так сейчас не хватает…»
Творчий шлях Аллен Адаєвої тільки розпочинається. Вона мріє, планує, надихається на нові твори. Хоче обов’язково написати продовження повісті «Отпускаю». Тож побажаємо їй творчих успіхів.
Антоніна ТАРАСЕНКО
