26 листопада – День пам’яті жертв голодоморів

Дорогі земляки!

Щороку наприкінці листопада серце кожного з нас стискається від болю, бо ми згадуємо наших співвітчизників, яких убив голодом сталінський тоталітарний режим.

1921-1923 роки, 1946-1947 роки. Найстрашніші – 1932-1933 роки.

Ще довгий час після цих геноцидів правда замовчувалася, про ці події не говорили навіть пошепки, за розмірковування про ці злочини можна було отримати покарання.

Голодомор – помста за свободу, якої завжди прагнули українці, за яку завжди боролися. Ми ніколи не зможемо зрозуміти цей вбивчий терор. Ми ніколи не зможемо цього забути. Ми ніколи не зможемо цього пробачити.

Вічна пам’ять безневинним жертвам. Вічний спокій їхнім душам.

Світлана НАЗАРЧУК,
голова райдержадміністрації-начальник районної військової адміністрації

 

Шановні жителі Межівської громади!

Багато трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомор 1932-1933 років, історія не знала. Голодомор – одна з найстрашніших катастроф в історії людства.

Сьогодні Голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління.

Схилімо голови в глибокій жалобі за тими людьми, які загинули голодною смертю. У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі! Ми маємо усвідомити, щоб цього не сталося більше з нашими дітьми, внуками, нашими правнуками, повинні бути єдині у творенні нашої Української національної держави, тверді та свідомі у своєму виборі, непохитно відстоювати свою незалежність та самобутність у викликах сьогодення, коли держава-терорист і агресор розгорнула повномасштабний геноцид проти українців, прагне знищити все, що нам дороге, і навіть нас самих.

Бажаю, щоб на столі українців завжди був хліб і до хліба, щоб ніколи у наших дітей не бачити голодних очей, щоб дитинство їх було щасливим, щоб наша держава стала могутньою, процвітаючою і з високим рівнем добробуту.

Світла пам’ять безвинно загиблим!

Слава нашим захисникам, які боронять нас від зазіхань сусіда-терориста! Перемога буде за нами!

Володимир ЗРАЖЕВСЬКИЙ,
Межівський селищний голова

 

Шановні мешканці Слов’янської громади!

Щорічно цими днями глибокої осені ми згадуємо одну з найстрашніших трагедій: чорними літерами закарбувалися в національній пам’яті українців події 1932-1933 років, коли організація штучного масового голоду спричинила загибель мільйонів людей.

Тривалий час архівні дані про масштаби Голодомору в Україні замовчувалися, але завдяки розсекреченим документам акт геноциду проти українського народу офіційно визнали чимало країн світової спільноти. Зараз дедалі важче знайти очевидців трагедії, адже будь-кому з тих, хто на власні очі бачив те жахіття, далеко за дев’яносто. Тому наш обов’язок – не дати згаснути пам’яті про Голодомор, дбайливо передати її наступним поколінням українців. Адже історична пам’ять та правда єднають нас, гуртують, роблять сильнішими та мудрішими, допомагають вистояти і сьогодні, коли сусідня держава розгорнула справжній геноцид проти українців.

Пам’ятаймо, що надзвичайно дорогою ціною, у вимірах мільйонів людських життів, наш народ заплатив за право жити на рідній землі. Тож схилімо низько голови та вшануємо душі безневинно убитих жертв голодоморів і разом з ними усіх українців, які загинули за час війни, що знекровлює наш народ сьогодні. Вічна їм пам’ять!

Галина СМОЛЬСЬКА,
Слов’янський сільський голова