8 травня в Україні, як у всьому цивілізованому світі, відзначається День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Цього дня у прифронтовій Межівській громаді на сході Дніпропетровщини відбулося покладання квітів до пам’ятних місць Другої світової.
Вчетверте ми зустрічаємо цей день в умовах повномасштабного вторгнення російських окупантів.
8 травня
Володимир Зеленський:
“Намагаючись присвоїти Україну, Росія присвоює собі чужу пам’ять і викривляє історію.
Тому не тільки сьогодні, у День пам’яті та перемоги над нацизмом, а завжди варто пам’ятати: українці зробили свій великий внесок у ту перемогу. Зупинили зло світового масштабу власною кров’ю.
Бо понад 8 мільйонів українців боролися з нацизмом не тільки в складі Радянської армії. Десятки тисяч билися в арміях союзників, сотні тисяч – у повстанських загонах та рухах опору.
У тій війні в нас не було тилу – вся наша земля була суцільним фронтом, плацдармом, відкритою раною. Постраждало кожне місто, село, кожен дім і кожна родина.
І ми не віддаємо цю пам’ять новому, російському нацизму, так само як не віддаємо йому своє сьогодення.
Перемога і справжня пам’ять не з тими, у кого «паради», а з тими, із ким правда.
Шануймо свій внесок у боротьбу зі злом і своє сьогодні, у якому знову з ним боремося”.
Цього дня у Межівській громаді відбулося покладання квітів до пам’ятних місць Другої світової війни.
Межівський селищний голова Володимир Зражевський, представники установ та організацій, жителі селища та громади вшанували пам’ять жертв нацизму хвилиною мовчання.
– Ми як ніхто пам’ятаємо, якою ціною виборювалася свобода. Пам’ятаємо, хто був агресором тоді — і хто ним є сьогодні. Низький уклін і довічна шана нашим Героям — минулого і сучасного.
Вклоняємося пам’яті тих, хто пожертвував своїм життям у боротьбі за мир і свободу в Другій світовій війні.
Щира вдячність кожному, хто нині тримає стрій, захищає державу на фронті та допомагає наблизити нашу перемогу.
…Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню, малим дітям і старикам, – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни. Тим, хто загинув на її фронтах, в окопах і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.
В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років».
Цей день встановлений задля «вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих»
Слід зазначити, що Україна, не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення – близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратили притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.
Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України – Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Не менш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.
Сьогодні у кривавій війні проти російського окупанта українці, як і під час Другої світової війни, демонструють силу духу і готовність боронити свою рідну землю!
Цього дня вшановують пам’ять усіх, чиє життя покалічила і зруйнувала та страшна війна…
