Нехай нам смакують українські слова. До Міжнародного дня рідної мови

Для народу, що упродовж століть прагнув визнання, – мова не просто засіб спілкування, а найголовніша форма ідентифікації. За інформацією мультимедійної платформи Укрінформ, в Україні живе понад 130 національних меншин – носіїв 79 мов.
Є в нашій країні мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, два діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли мову перестають використовувати та вивчати більше 30% носіїв. А ще – коли вносять до неї мовне сміття, яке витісняє її власні лексичні багатства.
Українська мова має статус державної. Та чи означає це, що все так райдужно на її горизонтах?

До Міжнародного дня рідної мови серед мешканців громади було проведено невелике опитування, яке стосувалося чистоти мови. Тож коротко про результати.

Анкети заповнили 48 чоловік. Усі опитані вважають українську рідною мовою. У приватному середовищі (вдома, з друзями, у соцмережах) нею послуговуються 60%, 22% використовують і українську, і російську, а 18% вживають суржик.

В офіційному середовищі (робота, навчання, державні установи) рідну мову використовують 75%, суржик – 17%. Крім суржику, знають і активно використовують жаргонні слова та іншу ненормативну лексику 85%. Дуже засміченою вважають мову у своїх колах спілкування 75% опитаних, не дуже – 15%, у 10% опитаних у мовному середовищі повний порядок і чистота.

Щодо надмірного вживання іншомовних слів (особливо ангійських) у мові телебачення, то 79% респондентів вважають це невиправданим. А от згодні із засиллям англіцизмів 17%. 56% опитаних упевнені, що ненормативна лексика допомагає у спілкуванні, 40% заперечують це твердження.

Що засмічене мовлення може зашкодити кар’єрному зростанню людини думають 47%, а 40 – що не вадить. 13% вважають, що буває по-різному.

Чистота мови може навіть вплинути на життя людини – у цьому впевнені 59% респондентів, не погоджуються з твердженням 16%, а 25% думають, що не завжди впливає.

Основними джерелами поширення у суспільстві «словесного бруду» 87% опитаних називають телебачення, радіо, інтернет-ресурси. А 13% покладають відповідальність на виховання в сім’ї, певні кола спілкування. 75% упевнені, що мову необхідно очищати від ненормативних елементів, а 25% – що ситуація не викликає занепокоєння, і очищувати нічого не потрібно.

На деякі питання респонденти не відповіли.

Були такі, що давали неоднозначні відповіді або відповідали питанням на питання. Дехто ненормативною лексикою вважає лише мат і лайку. Але загалом більшість із тих, хто брав участь в опитуванні, розуміють: чистота мови – дуже важлива для нас як носіїв, адже саме мова (а не словесна мішанка) визначає нас як самодостатню націю. І суржик, і перенасичення іншомовними словами не сприяють цьому процесу. «Іноземні слова і збагачують українську мову, і водночас засмічують її» вважає літературна редакторка Анна-Марія Волосацька. Вона радить «читати українські словники, шукати нові слова і відроджувати забуті старі, не варто тягнути чуже, мов сороки. Навіщо говорити менеджмент, паблік рілейшнз, маркетинг? Є ж гарні українські відповідники — управління, зв’язки з громадськістю, організація збуту».

Українці, коли наповнюються патріотичною гордістю, люблять розповідати, що українська – одна з наймилозвучніших мов світу. Проте, коли пафос відступає, чомусь дуже часто переходять на російську або користуються суржиком. Хоча будь-який психолог підтвердить: спотворена мова отупляє людину, робить її мислення примітивним.

Недавно в Інтернеті зустріла вислів: «Спілкуватися суржиком – це однаково, що їсти суп із концентрату. Звичайно, і ним можна втамувати голод, але від якісної і здорової їжі користі організму значно більше».

Тож, будьмо гурманами! І нехай нам смакують вишукані українські слова!

Антоніна Тарасенко