І після служби не хочеться виходити з храму…

Так мені роз’яснював мій старий знайомий після відвідин недільної служби райпільського православного храму Димитрія Солунського, де служить наш давній шанований просвітитель панотець Віталій Квас.

І зустріч з обдаровними юними талантами Межівщини в Будинку творчості у 2007 р., і багаторічні відвідини могили письменника Сави Божка в с. Крутоярівка ( 2008, 2012, 2015), конференції і культурологічні заходи в Межовій (2010, 2013), Добропіллі (2011), Святогорівці і Покровську (2012) тощо. Та головне – пригадуються клопоти добудови і розпису межівського храму Успіння Богородиці (з панотцем Костянтином я не був знайомий). Ми і сьогодні спілкуємося з художником Леонідом Іларіоновичем Калитою та його братом, які, до речі, земляки панотця Віталія.

Так от, мої відвідини недільної служби в Райполі мали на меті зустрітися з Віталієм Миколайовичем, пригадати події десятирічної давності (конференцію 2011 року в Добропіллі, присвячену 825-й річниці походу Новгород-Сіверського князя Ігоря в наші степи), нагадати спірні питання, підняті тоді на конференції, і поцікавитися авторитетною думкою панотця сьогодні.

Дійсно, за минуле десятиліття багато чого нового з’явилося в науці, археології, літературознавстві… І, як зауважив у розмові отець Віталій, „Слово о полку Ігоревім”, писане церковно-слов’янською мовою, повинно сьогодні наближати усіх нас до духовності і віри! Як зазначають авторитетні дослідники „Слова”, цей вікопомний твір увібрав в себе і премудрість Біблії (вплив пісні Дебори, кн.4, паралелі з „Житієм Іоакима Осоговського” й ін.)…

І от коли наша розмова набрала предметного розгону, у мене закінчилася пам’ять у фотокамері. Отож обмін думок ще попереду, можливо на черговій науковій зустрічі краєзнавців м. Покровськ і смт Межова. Відзначимо вже 835-у річницю пам’ятки!

А от під час нашої розмови у храмі звернув увагу на те, з якою увагою й інтересом дослухалися до розмови присутні віряни. Я ж з приємністю відзначив: те, про що запитував у панотця (сам я це знайшов щойно в Інтернеті), Віталій Миколайович давно-давно вже знав і вільно оперував даними. І так це виходить у священника в усьому: у службі, розмовах про мирське і духовне. Головне в його діяльності – говорити і думати про добро і любов до ближнього, про Віру і належну та щиру підтримку тих, хто її потребує.

Петро БАБЕЦЬ,
краєзнавець

НА ФОТО: Межівське літературне об’єднання вшановує поета-земляка Василя Мисика, 2019 р. (серед гостей письменник Микола Шакін та панотець Віталій).