Адміністратори та психологи : один день життя Межівського ЦНАПу в умовах війни…
Черга відвідувачів біля Центру надання адміністративних послуг Межівської селищної ради, м’яко кажучи, чималенька. А якщо чесно, вона – вражаюча …
За робочий день, невеликому, але однозначно – бойовому колективу Межівського ЦНАП доводиться приймати 150 -160 клієнтів. Сьогодні 90 відсотків з них – внутрішньо переміщені особи, які рятуються від російських бомб та снарядів.
Вже понад 2 тисячі внутрішньо переміщених осіб отримали довідки про взяття їх на облік саме у Межівському ЦНАПі. Найбільше, звичайно, з Донецької області – Авдіївки, Волоновахи, Вугледара, а також – Луганської, Харківської, Київської, Дніпропетровської (Криворіжжя) областей.
Так, зараз, як ніколи важливо, щоб держоргани та місцева влада працювали безперебійно, швидко й ефективно.
«Навантаження на наш відділ ЦНАП сьогодні просто колосальне. – відзначає Межівський селищний голова Володимир Зражевський. – Вони працюють навіть вночі, без вихідних. Ніхто з колективу ЦНАП не евакуюється, всі працюють на місцях. Підтримують один одного. Впевнений, що наші адміністратори мають найвищі показники роботи з внутрішньопереміщеними осбами серед ЦНАПів сільських, селищних та навіть міських рад – по Дніпропетровській області.
…У працівників ЦНАПУ – і дійсно справжній цейтнот. Заповнений вщерть коридор. Сьогодні дощ «завів» усіх клієнтів до приміщення, а зазвичай чергу помітно на вулиці здалеку.
І хоча рухається вона (черга) швидко – люди знервовані. Доводиться пояснювати: навіщо фото, кому і куди, а головне: чому треба пропустити журналіста…)))
Усередині робота кипить. Одні адміністратори приймають відвідувачів, інші – оперативно (наскільки дозволяє база) – вносять дані.
Разом з колективом приймає клієнтів і начальник відділення Тетяна Анатоліївна Бондик.
У її кабінеті помічаємо навіть дитячий стільчик, вона пояснює :
«Багато біженців з дітьми, тож адаптуємось по мірі можливостей».
Начальник відділу розповідає, що сьогодні люди переважно звертаються за отриманням соціальних послуг, але війна – виокремила певні з них:
– Тобто , щоб ви розуміли – залишились всі наші соціальні послуги, такі, як субсидія, допомога при народженні тощо. – Але головна кількість клієнтів – це внтурішньо переміщені особи, яким ми допомагаємо отримати довідку для виплат, тобто поставити їх на облік.
Після отримання довідки, вони мають право подати заяву на грошову соціальну допомогу від держави у розмірі – 2000 грн. на дорослого та 3000 грн. – на дитину чи дорослу людину з обмеженими можливостями.
– відзначає Тетятна Анатоліївна. І продовжує:
Перелік документів визначений – в у мовах війни він максимально спрощений : це паспорт та ідентифікаційний код, заява, підтвердження групи інвалідності, якщо така є, для дітей – свідоцтво про народження.
Якщо людина скажімо працювала у зоні бойових дій, а прописана – у Межовій – має бути трудова книжка. Тобто всі нюанси намагаємось вирішити на місці.
Навіть, якщо людина виїхала терміново, рятуючись від обстрілів, достатньо підтвердження паспорта з мобільного додатку «Дія».
Як відзначає начальник відділу ЦНАП, зовсім скоро цю послугу переселенці зможуть самостійно отримати через додаток «Дія» і це має значно полегшити роботу адміністраторів.
Звичайно, окрім біженців, у черзі можна помітити і мешканців громади. Їхні питання також “ніде не ділися”, насамперед це оформлення субсидії. Наразі не проводиться реєстрація речових прав , а також не надаються послуги державного земельного кадастру – не працюють бази..
ЦНАПівці намагаються прийняти всіх, але і клієнтів прохають ставитись з розумінням до ситуації – не створювати емоційну напругу.
Тетяна Анатоліївна скромно підтверджує, що за день приймають 150- 160 чоловік (за сьогодні – 162 людини) і, що колеги дійсно виходять працювати вночі та на вихідні дні.
За годину, проведену у Межівському ЦНАП – прийшло розуміння, що насправді у цей важкий час, тут надають не лише адміністративні послуги.
І хоча в штаті немає штатного психолога – адміністратори мимоволі стають ними. Адже відомо, що головне – вислухати людину. І їй вже легше на душі.
Отож і діляться наболілим під час оформлення документів. Здається, загальна у нас біда, а все ж у кожного своя історія…
..Михайло та Ніна – з Покровська. Розповідають, що їхати вирішили одразу після першого «прильоту» касетних бомб поблизу їх будинку. Син Дмитро сьогодні захищає країну лавах Збройних Сил України
Тамара Володимирівна з Добропілля одразу починає плакати – приїхала на Межівщину до родичів.
Молода жіночка – з Донеччини, державний виконавець. У Межовій зупинились у рідні, але запевняє, що тимчасово. Обов’язково планують повернутись назад і вірить, що у її місті буде Україна! До речі, приїхали з собаками (лабрадорами) та котиком.
Валерій – пенсіонер-шахтар з Авдіївки – весь фасад його 9-поверхового будинку понівечений, цілих вікон немає взагалі. Але в чоловіка вистачє сил ще й жартувати:
– Прилітає постійно. – говорить він – Ми вже стали фахівцями у питанні: що летить? Гради, артилерія чи міномети – визначаємо на звук. І скільки у нас часу, щоб заховатись.
Людей повиїжджало багато… Навіть у Межовій зустрів сусідів з Авдіївки.
Насамкінець Тетяна Анатоліївна розповідає, що незабаром ЦНАПи будуть оформлювати заявки на відшкодування пошкодженого житла.
Через широкомасштабну агресію росії проти України мільйони людей зараз вимушено покинули свої домівки та перемістились в інші регіони України. Межівщина, можна сказати, на передовій роботи з біженцями з Донечиини, Луганщини.
Робиться все можливе, аби співгромадяни якнайвидше отримали допомогу від держави. (Хоча інколи ані технічних, ані людських ресурсів в громадах не вистачає на те, щоб швидко зареєструвати всіх переміщених).
Працівники ЦНАПі Межівської селищної ради у цьому контексті роблять сьогодні просто титанічну роботу.
підготував Євген Травневий,
член Національної Спілки Журналістів України.
