Бригадир – на рівні генетичного коду

З ранньої весни і до «білих мух» у бригадира тракторної бригади роботи через край. Навесні треба підживлювати озимину, боронувати та засівати поля; влітку – взагалі гаряча жнивна пора; восени – орати, культивувати і знову сіяти. А коли ти відповідаєш не тільки за себе, а й за людей і техніку – необхідно мати знання, енергію та ще й організаторські здібності.
Ось про таку людину сьогодні й піде мова. Знайомтеся – бригадир тракторної бригади ПСП «Мрія» Павло Васильович СОСЄДКІН.

Коли 11 років тому Павло Сосєдкін вирушав на розмову з керівником ПСП «Мрія» Олександром Андрійовичем Крупою – то, звичайно, трохи хвилювався. А як інакше? Перша серйозна робота… Хотів працювати зоотехніком, адже після закінчення Дніпропетровського аграрного університету в дипломі мав спеціальність «біотехнолог». Але вийшов з кабінету молодий спеціаліст бригадиром тракторної бригади! А ще – з великим кредитом довіри і запевненням: якщо працюватиме відповідально, то в нього обов’язково все вийде! Надворі був квітень 2009-го, у розпалі весняно-польові роботи…

– Якщо чесно, на той час навіть думки такої не було, хоча з технікою дружив з дитинства, – зізнається сьогодні сам бригадир «Мрії». – Але Олександр Андрійович запропонував спробувати свої сили, а головне – пообіцяв підтримку, довіру, хоча мені виповнилося лише 23. І ось вже промайнули 11 років, як працюю в господарстві.

Він – бригадир, можна сказати, на рівні генетичного коду або, як говорять у народі, з діда-прадіда… Адже і його батько, Василь Петрович Сосєдкін, все життя бригадирував у рідному колгоспі імені Жданова (згодом КСП та ТОВ «Дружба», «Богданівське»). Сьогодні Василь Петрович фермерує. Мама – Тетяна Володимирівна – також весь трудовий шлях пройшла в цьому ж колгоспі, бухгалтером.

– Не секрет, що, коли починав працювати, багато радився з батьком. Адже в нього досвід – ого-го! – говорить Павло Васильович. – Але з роками потихеньку накопичую власні напрацювання. Є бачення, свої секрети, свій підхід до людей. Тож про сільське господарство або, як кажуть, про роботу говоримо вже на рівних.

Як починається робочий день бригадира тракторної бригади?

О 6:40-45 обов’язкова нарада у керівника господарства, де визначаються завдання і плани на робочий день.

– Обхід території. Це кожного дня! – розповідає Павло Васильович. – Питань у процесі насправді достатньо. Огляд та перевірка техніки. Чи все в порядку. Потім – їдальня (Ми вже, до речі, писали про гостинних кухарочок «Мрії» – Є.Т.) – хто й де обідатиме? Кому в поле підвозити? А ще обов’язково: чи доглянуті клумби, чи поливалися квіти й дерева? Про все це обов’язково спитає керівник господарства!

Також бригадир відповідає за заправку техніки. У сезон – це 6-7 тракторів (або й до 10) та 5-6 автомобілів кожного дня, у жнива – ще й комбайни. Він практично не сидить на місці. Де його можна знайти? Звичайно, в полі…

Налаштовує агрегати, підвозить запчастини, чудово орієнтується у новій сільгосптехніці: від сучасних сівалок до потужних комбайнів іноземного виробництва. Тобто, є фактично зв’язуючою ланкою між полем і тракторною бригадою, і в той же час між керівником господарства і виробничим процесом.

Хоча сам Павло Сосєдкін згоден із цим лише частково:
– Думаю, щодо Андрійовича – то йому не потрібні зв’язуючі ланки, щоб бути в курсі всього, що відбувається в господарстві. Він – не керівник кабінету. У будь-який час особисто приїжджає на поле: перевіряє, вносить корективи, дає поради.

– Давайте відверто, весь імпульс йде від керівника! – продовжує бригадир. – Для мене – він професіонал, у якого немає дрібниць в роботі! Можете цього не писати (сміється), але мені подобається той підхід до виробництва, той порядок і спланованість, які є сьогодні в «Мрії». І це не просто комплімент, як у нас кажуть, начальству. Я дійсно намагаюся перейняти його досвід, адже бачу, що це реально працює і приносить результат.

Що говорять про молодого бригадира його колеги?

«Молодий, енергійний, запальний…», «Завжди в гарному настрої, посміхається, жартує…», знову ж «Молодий, але вже сформований, впевнений у собі спеціаліст».

– Якщо серйозно, то він прагне і встигає все і всюди. Це точно про нього! – підсумовують працівники «Мрії».

А ще Павла Васильовича добре знають і поважають пайовики господарства в Антонівському, Федорівському, Дубовому (Веселе-2). А все завдяки наполегливій праці та доброзичливому ставленню до земляків. До речі, минулої каденції Сосєдкін був обраний депутатом Новопавлівської сільської ради, від Антонівського.

Окрема і невід’ємна сторінка життя Паші (як його називають товариші по команді) – футбол! Грав у школі й університеті, багато років захищав кольори команди «Перемога» рідної Богданівки. Сьогодні виступає за збірну Межівського району, один з ключових гравців команди, яка цього року дійшла до чвертьфіналу Кубку губернатора Дніпропетровщини.

Виходить, дійсно, встигає все і всюди…

Ось такий він – портрет бригадира ПСП «Мрія» і, вочевидь, молодого українського хлібороба XXI століття!

PS: Тракторна бригада – серце кожного сільгосппідприємства, яке займається вирощуванням зернових. Якби оцінювали за критеріями радянських часів, то тракторна бригада ПСП «Мрія» безперечно носила б звання зразково-показової.

Сьогодні просто скажуть: «Це – по-хазяйськи!»

Чи багато ви бачили тракторних, які б з весни й до осені тонули у квітах: тюльпанах та хризантемах? Уздовж ангарів, майстерні, заправки розбито 6 клумб, які ідеально доглянуті, висаджено туї, ялинки, берези…

З одного боку – це щоденний догляд, а з іншого – самим працівникам приємно, що у них така краса. Все тут в ідеальному порядку, все до ладу…

Євген ТРАВНЕВИЙ

0 0 голос
Рейтинг статті
1 Коментар
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
trackback

[…] Хоча, звичайно, впевнено я можу говорити лише про ПСП «Мрія». До речі, зі святом трудівників нашого […]