У пошуках власної формули успіху

Кожна людина має у житті свій шанс, але використати його можливо за умови створення власної формули успіху. У житті є періоди, які змушують озирнутися назад, звірити пройдений шлях із дитячими та юнацькими мріями, оцінити обрані життєві пріоритети.

15 серпня зустрічає вагомий життєвий ювілей ЛИТВИНЕНКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ – людина добре знана не лише на освітянській ниві, але й на теренах нашого рідного краю.

Сьогодні мова піде про нього – вчителя, керівника, просто порядну людину.

У середині вісімдесятих, ставши студентом Красноармійського педагогічного училища, він на все життя пов’язав себе з освітянською діяльністю. Допитливий, старанний учень Української восьмирічки із задоволенням опановував професію педагога, який не лише навчає майбутнє нації, а й соціалізує, виховує, розвиває…

Студентське життя – перші спроби пошуку власної формули успішного життя, зародження віри у те, що воно може бути прихильним тільки до цілеспрямованої та впевненої у собі людини.

У далекому 1979-му, як і інші молоді спеціалісти, 15 серпня розпочав трудову діяльність на посаді вчителя трудового навчання та креслення Полтавської школи-інтернату Гуляйпільського району Запорізької області. Проте добре розумів, що стати успішною людиною допоможе справжня школа життя – армія. Суворі армійські будні, військова дисципліна навчили молодого вчителя відповідальності і зібраності, допомогли сформувати принциповість і амбіційність.

У 1981 році Олександр Олексійович повертається у рідне село з гарною назвою – Славне. З новими ідеями, креативними думками, бажанням змінити на краще навчання дітлахів у своїй школі, працюючи на посаді вчителя.

Учні зграйками супроводжували його скрізь: у школі, на роботі в колгоспному саду, на колгоспному току чи шкільному стадіоні. Він завжди стояв на захисті прав своїх учнів та колег, тому у 1989 році його призначають на посаду заступника директора вже Української середньої школи та обирають головою профспілки закладу.

Здається, парадокс: заступник директора – технолог шкільного виробництва – має контролювати і керувати, дотримуватися жорстких вимог до своїх колег. А у профспілки – трохи інші повноваження… Та вроджена мудрість і толерантність дозволяли Олександру Олексійовичу бути справедливим керівником, завжди стояти на захисті інтересів колективу.

Через рік, у 1990-му, Олександр Олексійович очолює Українську школу. Професійна діяльність для нього давно перестала бути просто роботою, а перетворилася на сенс, який кожна людина шукає в житті. Його праця, важка і відповідальна, була в радість. Бо він завжди сповнений творчих задумів і впевненості в тому, що все задумане обов’язково здійсниться.

З лютого 2001 року очолив педагогічний колектив Межівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату. За роки роботи в МНВК уперше в районі опанував комп’ютерну техніку і ввів її в освітній процес, провів процедуру ліцензування закладу, розширив спектр професій. Учні старших класів, відвідувачі комбінату, почали отримувати документ державного зразка про здобуття першої виробничої професії.

За ці роки неодноразово нагороджувався грамотами, став справжнім лідером в освіті, довів, що КЕРІВНИК сьогодні – це людина комплексного мислення, здатна бачити ситуацію в цілому, вміти аналізувати і не тільки констатувати проблеми, а й пропонувати шляхи їх вирішення. Мабуть, це і стало головним аргументом для його призначення на посаду начальника відділу освіти Межівської РДА у липні 2010 року. Упродовж перебування на цій посаді найбільше уваги зосереджував на поліпшенні матеріальної бази закладів освіти, безпечних умовах праці та навчання, підтримці дітей вразливих категорій. Сприяв успіхам обдарованих учнів і талановитих учителів, умів цінувати чужу думку, продовжував навчатися, сприймаючи досвід колег.

З другого січня 2018 року очолює відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Межівської селищної ради. В оперативному керівництві відділу – 10 шкіл, 10 ясел-садків, 2 заклади позашкільної освіти, МНВК та 2 комунальні установи, де навчається близько 2000 дітей та працює понад 600 осіб. Усе своє професійне життя Олександр Олексійович прагне створити в закладах освіти такі умови, щоб добре було дітям.

Чи правильною та істинною є створена ним формула успіху? Перша складова – управлінська інформація, бо немає іншого способу правильно вирішити справу, окрім як засновувати свої рішення і дії на твердій і правдивій інформації. Друга – це віра. Віра в себе, у свою справу. Третя – відповідальність і професіоналізм. Рішення і дії мають принципове значення.

З повагою, КОЛЕГИ