«Місія доброї волі»…

На цей раз ми зібралися в Іванівській бібліотеці.

На сьогодні непросто добратися до різних куточків Межівщини. Тут і транспорт, і пальне, і робочий час, і зарплата… і добра воля наших прекрасних ентузіастів.

Приводів до зустрічі набралося чимало. Ми зібралися, щоб відмітити заслужену пам’ять просвітителя краю Данила Захаровича Ляха, уродженого іванівця, засновника села Тарасівки, унікального театрала, учителя і агронома, мемуариста і музику.

90-літній ювіляр цього року Іван Сергійович Костиря.

Енциклопедист Донецького краю, глибокий пошуковець нашої козацької минувщини, а також східно-слов’янської історії. Зокрема ми відкрили для себе І.Костирю – дослідника маловідомих аспектів «Слова о полку Ігоревім». Якщо коротко, Іван Сергійович відстоює думку, що битва з половцями 1185 р. відбулася на річці Сухі Яли (притоки р. Вовчої). Половецька назва Су-Каяла з часом пережила топонімічну зміну. Багато сучасних краєзнавців вважають місце тогочасних звитяг під м. Слов’янськом (який трагічний повтор історії!).

Як мені думається, автор «Слова…» використовує назву «КАЯЛА» як ріка печалі і поразок русичів (і це не пройшло повз увагу дослідника І.Костирі – див. «Думы о Донбасе» // Донецк, 2012).

Приємним для присутніх стало повідомлення про чергову статтю в «Слові просвіти» (червень, 2022р.) земляка, колишнього випускника Іванівської школи, журналіста Ігоря Зоца про іванівський період роботи в школі Панаса Яковича Іванисенка, батька відомого українського письменника і літкритика Віктора Іванисенка.

Не менш важливим у нашій зустрічі була презентація літературних новинок і поезій межівчан. Ми вже згадували в «Меридіані» про нашу збірку, видану львів’янами. А тут прекрасні поетичні рядки іванівських, новопавлівських чи межівських авторів.

Поетичне слово ріднокраю представляла Ольга Голянич.

Переглянули пісенне відео іванівських далеких літ, поспілкувалися з ветераном Володимиром Воротнім, його донькою – краєзнавцем Тетяною Володимирівною.

Побували на коротку мить і коло знаменитої козацької ріки Вовчої.

Петро БАБЕЦЬ,
краєзнавець