Поезія і слово Боже, і молитва
Як святкували День Соборності України в Богданівці
Стало гарною традицією, що маленька старостинська Богданівка усім селом дружно зустрічає державні свята. Не виняток і День Соборності. (Загляньте, приміром, у Facebook і передивіться півтора десятка фото трирічної давнини!)
Цього року організатори – бібліотекар Вікторія Мелешко та директор клубу Валентина Самодай – запросили до себе на свято поетів з Межової та Петропавлівщини. Звичайно, головним гостем і учасником став настоятель православного храму Православної церкви України з петропавлівського Дніпрорадгоспу Саранча Микола Михайлович. Він відкрив наше зібрання молитвою за воїнів АТО. Доречно сказати, що сам панотець Микола – уродженець Луганщини. Це людина унікальна за своєю творчістю, устремліннями і уподобаннями, професійними навичками, життєвими шляхами.
Микола Михайлович – неординарний письменник і поет, автор доброго десятка збірок поезій, оповідань, нарисів і навіть романів. Усе це він привіз, продемонстрував і подарував богданівській книгозбірні.
Впродовж зустрічі лунали задушевні поетичні твори, спогади і слово Боже! Протягом свого непростого творчого життя гість серйозно займався великим спортом. Його дружина теж спортсменка високого рівня. Свого часу пан Микола освоїв педагогічну й музичну освіту паралельно з духовною! Йому випала нелегка страдницька доля ліквідатора Чорнобильської аварії, «опікуна» друзів-інвалідів! Все це знайшло відображення у його книгах, спогадах, творах! Унікальні видання, виявляється, здійснені за власний кошт!
Уявляєте, яким насиченим виявилося наше спілкування! Невичерпне прагнення до життя! Величезна ерудиція людини, що пройшла нелегкими теренами колишнього Союзу та України, не втратила життєвого оптимізму і віри у добро, людей і Бога. Все це зробило нашу зустріч особливо урочистою і бажаною!
До речі, і Богданівці організували святковий концерт на високому естетичному рівні, пригостили гостей
власними домашніми стравами.
PS: Наш візит виявився оригінальним як вдала спецоперація, розрахована з точністю до хвилини: Петропавлівка, Слов’янка, Межова-Богданівка і назад, коли було захурделило…
А панотця Миколу вже чекали нові невідкладні справи у рідному селі.
Петро МЕЖІВСЬКИЙ
