Призабутими шляхами наших видатних земляків (До 180-ліття Михайла Федоровича Комарова)

Сьогодні мова піде про знаменитого фундатора української культури, уродженця села(колись містечка) Дмитрівки бувшого Петропавлівського району  Михайла Федоровича Комарова.

                                                                                                                  Комаров М. Ф.

Батько Федір Комар переселенець з Харківщини започаткував рід діячів українського письменства, юриспруденції, літературознавства, збирачів культурних традицій від І. Котляревського до Т. Шевченка до квітучої плеяди літераторів і мислителів рубежу кінця 19-початку 20 століть.

 

Важко виділити якийсь окремий аспект діяльності Дмитрівських братів Комарових, Михайло Федорович випускник Харківського університету юрист за фахом, почав трудову діяльність в російській глибинці згодом обʼявився в епіцентрі Київського життя, в старій “Київській громаді”. Потім був “Уманський період” літературної, науково-бібліографічної роботи невтомного шевченкознавця, збирача унікальних письменницьких талантів.

Комаров організував навколо себе укладачів унікального чотиритомного словника української мови, сприяв підтримці, часто матеріальній, молодих українських авторів, не мало зусиль цей різнобічний дослідник літературознавець поклав аби встановити широкі звʼязки Києва і Львова, зібрав і опублікував унікальні твори Степана Руданського, переймався особистою долею Івана Франка, чимало зробив для підняття української просвіти в Одесі та Катеринославщині.

В Одеських архівах зберігається понад 900 листів з діячами української науки та культури. Він був заслуженим “Патріархом” на ювілейному зібранні 1903 році на честь засновника нашої літератури Івана Котляревського (Полтава). На унікальному фото наш “Комар” стоїть поряд з такими дорогими нам письменниками як Микола Аркас, Леся Українка, Олена Пчілка, Михайло Коцюбинський, Ілля Шрах, Володимир Сомійленко (понад 80-т чоловік).

Він глибоко переймався культурним життям на Катеринославщині, спілкувався з Дмитром Яворницьким нашою землячкою Тетяною Сулемою. Впродовж багатьох років, сім’я Комарових дружила з Лесею Українкою і та постійно приїздила до них в гості в Одесу.

Павлоградський краєзнавець Борис Павлович Іванченко (світла пам’ять) багато років тому підіймав цікаве питання про приїзд Косачів до Комарових у Дмитрівку.

Десять років тому в Дмитрівському клубі відбулося урочисте засідання на честь нашого видатного земляка, присутніми були межівський художник В. П. Чорний, покровська поетеса і письменниця Л. К. Чорна, петропавлівські поети.

Академік з Дніпра Ганна Кирилівна Швидько сама Дмитрівчанка презентувала  об’ємну книгу монографію про творчий шлях цієї унікальної людини. А в нашій Межівській бібліотеці ми віднайшли збірник наукових праць “Надніпрянська Україна” за 2008 рік, де вміщено цікаву статтю студентки Остропольської Марини “Унікальний культурник Михайло Федорович Комаров, етапи діяльності.”

Свого часу було опубліковане наше невелике дослідження “Земляки Катеринославці: Михайло Комаров та Микола Чорнявський у творчій долі Михайла Коцюбинського” (Добропілля 2011 рік).

Петро Бабець – краєзнавець.

Ольга Кудрявцева – директор КЗК ”Історико – краєзнавчий музей” Межівської селищної ради.