Хто на екваторі, а хто вже й на фініші!

Аграрії Дніпропетровщини зібрали перший мільйон тонн зерна. Про це повідомляє Дніпро ОДА. За цим показником регіон – у трійці лідерів України, разом з Херсонською та Миколаївською областями.

За оперативною інформацією відділу економічного, агропромислового розвитку та державної реєстрації Межівської райдержадміністрації, аграріями району вже зібрано понад 50% від прогнозованої площі ранніх зернових та зернобобових культур.

Завершено збирання озимого ячменю. Середня врожайність по району 32 ц/га.

Лідерами за врожайністю є такі господарства, як СФГ «Яна», ПСП «Мрія», ТОВ «Агрофірма «Схід-Агро», ФГ «Лада Агро», С(Ф)Г «Кипарис».

Озимої пшениці станом на 15 липня намолочено 39 506 тонн із площі 11 811 га (всього підлягає до збирання 26 562 га), середня врожайність по сільгосппідприємствах 33,4 ц/га. Найвищу демонструють ТОВ «Агрофірма «Промінь», ПСП «Мрія», СФГ «Яна», ТОВ «Агрофірма «Схід-Агро», ТОВ «Агрофірма «Прогрес».

Озимого ріпаку підлягає до збирання 9 005 га. Аграріями району скошено 1 899 га, намолочено 3 704 т, середня врожайність по району 19,5 ц/га.

Серед господарств, які традиційно закінчують жнива в числі перших, ТОВ АФ «Промінь» Іванівського старостату та СФГ «Яна» (Межівська селищна, Слов’янська сільська ради).

Ось і цього року вони серед лідерів як за темпами жнивної кампанії, так і за врожайністю ранніх зернових. На цьому тижні ми встигли побувати в обох господарствах, де саме підходила до завершення збиральна кампанія. Спочатку завітали до хліборобів «Яни», які жнивували недалеко від бази господарства – біля с . Українка, а потім і до іванівців, які вже, немов спринтер, перервали фінішну стрічку жнивної кампанії.


Мелодія жнив…

Поле, на перший погляд 40-50 гектарів, поблизу Українки зустріло нас розміреним гуркотом техніки СФГ “Яна”. Немов змагаючись один з одним, до краю поля підходили, потім розвертались і знову «йшли у бій» одразу чотири комбайни – всі «Джон Діри».

По черзі, від них від’їжджають вантажівки із зерном, інші – вже повертаються назад і займають місце в очікуванні.

Трохи далі розташувався трактор з ємністю води. Не дай, Боже, як кажуть, але за технікою безпеки агрегат з водою обов’язково повинен бути на місці збирання.

Одним словом, все навколо рухалося, як один-єдиний злагоджений механізм, і навіть було якось трохи не по собі від перспективи переривати цей органічний процес на розпитування, інтерв’ю, фото біля комбайнів чи автомобілів.

Навіть звуки від роботи всієї техніки на полі зливалися в єдину мелодію жнив, яку просто не реально передати на папері…

Домовляючись про репортаж, почули від керівника господарства Валентини Григорівни Циганкової, що всі екіпажі на гарному рахунку, і можемо сміливо фотографувати будь-який.

…А ось і перший комбайн, який зупиняється вивантажувати зерно – тож ми намагаємося скористатись хвилинною паузою, тільки-но вантажівка від’їхала.

Як з’ясувалося – це наші добрі знайомі: Станіслав Пізняк та Олексій Дух. Згадуємо, як років 5 тому Станіслав проводив нам екскурсію на новенькому комбайні, розповідав, що і як. Приємні спогади… Шкода, що сьогодні не проводяться районні (та й обласні) змагання серед комбайнових екіпажів, адже хлопці завжди були серед лідерів.

В одному екіпажі Станіслав і Олексій більше 5-ти років. Щодо Пізняка, то він нагадує нам, що працювати механізатором починав ще в КСП імені Шевченка понад 25 років тому. Досвід чималенький, що й говорити…

А ось іще один комбайн вивантажує бункер, і знову хлібороби доброзичливо реагують на наше прохання сфотографувати. Це також відомий комбайновий екіпаж – Карчмарчук Олександр Валентинович та Хвостик Володимир Іванович. Комбайнери говорять, що врожай, на їх думку непоганий, але за цифрами направляють до головного агронома. Субординація, нічого не вдієш.

Олександр Іванович Фостенко – досвідчений агроном. Розповідає, що господарство вже вийшло на фінішну пряму жнивної кампанії. Всього до збирання підлягало 2 200 гектарів озимого клину, з них озимої пшениці 1 700 га, озимого ячменю 150 га та біля 300 га ріпаку, а також ярого ячменю 130 га. З урахуванням надскладних цьогорічних умов вегетації озимих, агроном говорить про гідний ужинок на круг – 40 центнерів з гектара.

Акцент господарство робить на традиційних в останні роки сортах озимої пшениці – насамперед мова йде про Подолянку. Також агроном відзначив суттєву вегетативну масу цьогорічного збіжжя, що відображається на швидкості комбайнів, згадав про позитивний вплив на класність зерна екстремальної спеки, що «придавила» наприкінці червня-на початку липня.

Для повноти репортажу намагаємося зробити ще кілька фото водіїв. І треба ж так: у першому авто – Владислав Олександрович Ступа (колеги підказують – старший водій або завгар), у другому – Олександр Віталійович Ступа. Виходить, син і батько працюють поруч за кермом вантажівок.

Поруч чекає на сигнал комбайна досвідчений Микола Миколайович Варгатий. Хоч і відверто зізнається, що вік пенсійний, але все ще у строю:

До речі, водії в один голос заявляють, що у господарства виважена політика щодо перевезення зерна – не більше 4,5 т на один автомобіль, аби зменшити навантаження на наші багатостраждальні дороги у спекотний час доби.

І, на завершення, ще одна хліборобська династія. Спілкуючись з Євгеном, який відповідає за пожежну безпеку, дізнаємося прізвище – Фостенко, а по-батькові Олександрович. А отже, він син головного агронома Олександра Івановича. Молодий чоловік – випускник Межівського профтехучилища, нещодавно відслужив у Збройних Силах України і для нього це перші жнива на такій відповідальній роботі!


Фінішний ривок

…А ось у базовому агрофомуванні Іванівського старостату – ТОВ «Агрофірма «Промінь» – ми, що називається, встигли зафіксувати отой самий фінішний ривок на збиранні озимої пшениці. Та ж сама велична картина жнивного поля, де працюють два красені-велетні комбайни New Holland та вантажівки, що, наче навантажені мурахи, відповзають-від’їжджають від поля.

Але є і своя, іванівська, родзинка: сміливий лелека (для місцевих – чорногуз), який без найменшого остраху чимчикував за комбайнами, щось видивляючись у стерні. Комбайнери розповіли, що розумний птах чатує на польових мишей, які втікають від працюючих агрегатів і потрапляють одразу до винахідливого мисливця. Лелека і справді поводив себе надзвичайно упевнено, дозволяючи підійти на відстань фотозйомки. При цьому не відставав і від комбайна…

Нас зустрів сам керівник господарства – Іван Петрович Клименко. А це означало, що отримаємо вдосталь інформації на питання, які цікавлять.

Якщо відверто, і директор агрофірми, і головний агроном – Заслужений працівник сільського господарства України Віктор Іларіонович Костюченко – завжди із задоволенням спілкуються з представниками газети, охоче розповідають про нюанси і тонкощі хліборобської справи. Можна сказати, є нашими експертами…

Отже, найперше це те, що іванівці фактично провели жнивну кампанію за 10 робочих днів, враховуючи навіть невеличку паузу у зв’язку з короткочасними опадами на окремих площах до 12 мм.

Загалом, на початку жнив до збирання підлягало 750 гектарів озимої пшениці та 200 га ріпаку. Розповідаючи про сортовий ряд, Іван Петрович ділиться, що окрім традиційних Смуглянки та Подолянки (Інституту фізіології рослин і генетики УААН та Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла) другий рік поспіль випробовують на міцність сорт Краснодарська. І якщо минулого року він поставив більше питань, аніж дав відповідей – то цього року сповна виправдав покладені на нього сподівання. (До речі, наше спілкування проходило саме на полі Краснодарської).

У розмові ми пригадали весняне інтерв’ю з головним агрономом агрофірми Костюченком В.І., коли були озвучені реальні побоювання за врожай внаслідок посушливої весни. Тож який результат мають іванівські хлібороби сьогодні?

– Побоювання дійсно були небезпідставні, – абсолютно серйозно підтверджує Клименко, – і якби не травневі опади, то навіть не знаю, про що б ми зараз говорили? Могли навіть не завершити посів соняшника. Але, тим не менше, сьогодні я б назвав урожай найоптимальнішим результатом, виходячи з усіх складових. У квітні ми точно не розраховували на такі цифри.

Як доказ його слів – середня врожайність озимої пшениці складає солідні для цього року 44 ц/га! Але додає:

– Та це не означає, що дощі більше не потрібні! (посміхається) Навпаки – для соняшника, ще й як!

Щодо екстремальних температур у завершальній фазі достигання озимини, то тут Іван Петрович солідарний з хліборобами «Яни». Говорить, що це позитивно вплинуло на класність збіжжя. Фуражу сьогодні немає зовсім, практично вся пшениця продовольча, ІІ-ІІІ клас.

На жнивах працюють перевірені часом комбайнові екіпажі: добре знайомі не перший рік Василь Мініч, Леонід Бутенко, Олександр Гайченко, Віктор Тімофєєнко. Спілкуємося з ними, як із давніми знайомими. Окрім виробничих питань говоримо й про хліборобське життя-буття. Чоловіки не нарікають, а щиро дякують керівнику господарства за належні умови праці, за те, що відчувають себе затребуваними, за ставлення не лише як до трудівників, а й до людей. Ось так…

До речі, ще кілька років тому господарство було чи не єдиним у районі виробником репродуктивного насіння зернових. Але на сьогодні, за словами Івана Петровича, «запал», як-то кажуть, зник. І хоча і потенціал є, і досвід, але надто вже клопітна це справа; тим більше, коли немає державної підтримки. Натомість лише бюрократична тяганина…

– Вже й забули, коли в районі працювала контрольно-насіннєва інспекція. Тобто, цим треба займатися серйозно, а робити абияк ми не звикли. Це стосується селекційної роботи і по пшениці, і по соняшнику, і по кукурудзі, – підсумовує Клименко.

А ще у відвертій розмові ми зрозуміли, що далеко не примхи матінки-природи, врожайність чи селекційну роботу Іван Петрович вважає головною проблемою господарювання на землі.

– Повірте, хлібороби зроблять все від них залежне, аби виростити і зібрати хліб. Нам не звикати… – говорить він. – Перспективи аграрного комплексу залежать, на жаль, не від нас, точніше не тільки від нашого бажання. Я говорю про державну політику. А це і земельна реформа, і зміни в податковому навантаженні, і ціна на нашу продукцію, а у зв’язку з цим вартість міндобрив, паливно-мастильних матеріалів, запчастин.

…Повертаючись до справ сьогоднішніх, склалося враження, що завершення жнивної кампанії в агрофірмі «Промінь» зовсім не означає відпочинок. Навіть тимчасовий. Повним ходом триває обробіток землі на площах після збирання зернових, днями почнеться розрахунок із орендодавцями. Тобто, сільськогосподарський рік триває…

А чорногуз, тим часом на кілька секунд завмер біля комбайна, який вивантажував зерно, та квапливо вирушив за іншим агрегатом, який проїжджав поруч.

Такі вони – іванівські жнива…

Репортаж Євгена ТРАВНЕВОГО