Пам’ять вічно жива! Історії пам’ятників Другої світової війни… (ч. 1 – Межова)

Напередодні 9 травня в усіх куточках нашої країни і величні пам’ятники, і скромні обеліски, присвячені Перемозі на нацизмом у Другій світовій війні вкриваються весняними квітами – ніжним, духмяним бузком та яскраво-червоними тюльпанами.
Це означає, що пам’ять народна – ЖИВА, що подвиг загиблих – НЕЗАБУТНІЙ!

Кожного року у ці травневі дні за ініціативи селищної ради у Межовій проходить традиційний велопробіг місцями бойової слави, пам’ятниками, братськими могилами, що розташовані на території селища.

Також під егідою Межівської райдержадміністрації традиційно проходить і автопробіг, що охоплює практично всі населені пункти району, де встановлені пам’ятники загиблим воїнам Другої Світової війни.

У цих масштабних заходах, що присвячені Дню пам’яті та примирення і черговій річниці Перемоги над нацизмом беруть участь керівники району та громади, учасники Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил, воїни-афганці та ін.

…18 населених пунктів та 22 пам’ятники, присвячених загиблим героям Другої світової, відвідали учасники автопробігу минулого 2019 року! Серед них як найбільші села Межівщини – Слов’янка, Новопавлівка та ін., так і зовсім невеличкі, як Василівка, Красногорівка, Попутне і братська могила, що розташована у так званій Кінській балці!

Вже сьогодні очевидно, що на жаль, цього року у зв’язку з карантинними заходами, пов’язаними із COVID-19 – відзначення ювілейної – 75-ї річниці Перемоги буде проходити у незвичному форматі, без проведення масштабних заходів та залучення громадськості.

Тож районна газета запрошує читачів разом здійснити віртуальний вело- чи автопробіг (кому як зручніше) – 2020 під гаслом «Пам’ять вічно жива!», присвячений 75-й річниці Перемоги у Другій світовій війні.
До вашої уваги серія матеріалів з архівними фото та історією пам’ятників, присвячених загиблим героям Другої світової!
Починаємо з районного центру – селища Межова…


В граніті їхні імена…

Межівщина, як і вся Україна, сповна випила гірку чашу окупації, прийняла на свої груди тяжкі бої, втратила чимало синів і дочок.
У вересні 1943 року селище Межова та населені пункти району були звільнені від нацистських загарбників. По території району проходила лінія Південно-Західного фронту. Бої точилися запеклі. Адже ворог не хотів залишати позицій.
Полягло в межівських степах немало. Частину імен встановили, але багато хто з героїв залишився безіменним назавжди.
Як вічне нагадування про ті події нам залишилися пам’ятні історичні місця та пам’ятники, які є справжнім літописом історії. На Межівщині вони є майже в кожному селі.

Загиблі в боях на вулицях селища бійці були поховані в різних місцях Межової. На цивільних цвинтарях (Григорівка та Кам’янка) кількість визволителів та їх прізвища невідомі. Поруч з Братською могилою (Кам’янка) похований заступник начальника штабу з оперативної роботи 22 танкової бригади капітан Борис Максимович Міцкевич (1916 року народження, уродженець села Петрики, що на Полтавщині. Загинув 13 вересня 1943 року від поранення осколком протитанкової міни). На обох цвинтарях у 1947 році на могилах були встановлені пам’ятники, які пізніше реконструювали.

У звільненні Межової серед інших військових частин брала участь 39 танкова бригада 23 танкового корпусу. Тож візитною карткою нашого селища став пам’ятник танку-легенді Другої світової Т-34, що височіє на монументі по вул. Сонячній.

 

Перший танк, який прорвався на окраїну райцентру, був зразу ж підбитий німецьким снарядом. Екіпаж загинув. Після бою танкістів поховали поряд із згорілою машиною у братській могилі. Хто ж вони – три танкіста, три товариша?

Механік-водій гвардії старший сержант Василь Михайлович Вінник – уродженець села Великий Клин Генічеського району Херсонської області. Відомостей про радиста-кулеметника сержанта Жаворонкіна Василя Тимофійовича та командира башти гвардії старшого сержанта Федіна Івана Івановича не збереглося. На їх могилі у 1950 році встановлено пам’ятник, виготовлений місцевими майстрами, який через двадцять років замінили на новий.

На кладовищі Північної частини Межової (Григорівки) розташовано ще дві Братські могили загиблих воїнів-визволителів, реконструйовані селищною радою та за якими доглядають учні Межівської ЗШ №1
та актив ради ветеранів Межівського району.
Нарешті, у центральному парку розташований меморіал Слави, де в братській могилі покояться 49 бійців, а також викарбувані імена 357 односельців, які не повернулися з фронтів Другої світової.

 

 

 

 

 

Фото з велопробігу до Дня Перемоги – 2019 р.