Село. Моє рідне село… Зоряне відсвяткувало своє 250-річчя

Село. Моє рідне село… Рідне – бо ми народилися і живемо в ньому. Рідне – бо поряд з нами живуть близькі для нас люди і наші друзі. Так вже людина влаштована природою, що крім великої Батьківщини, єдиної для всіх, у кожного є куточок найрідніший, який зветься малою батьківщиною – рідне село. Не стирається з пам’яті людини її дитинство, отроцтво, юність, їх найголовніші віхи, повертаючи весь час в роздумах чи снах до свого села, своєї хати. Якщо є можливість, ми туди приїжджаємо, провідуємо рідних, поринаємо у спогади, стараємось впізнати постарілих односельців, часто самі залишаємось невпізнаними. Люди села живуть його болями і печалями, його радощами і святами.

Ось і до нас в село Зоряне 18 жовтня 2019 року завітало свято – День села. Біля будинку культури зібралися односельці, гості села – люди різної долі, різних життєвих уподобань, різних професій, але всіх їх об’єднувало одне почуття – любов до малої батьківщини. Село багате на історичні події, талановитих, працьовитих, енергійних людей, які люблять своє село та роблять все аби воно розвивалося та процвітало. Цього дня святкувалося – 250 річниця з дня заснування нашого села. За деякими переказами (історичними документами не підтверджено), село Зоряне виникло в 1769 році, в рік початку російсько-турецької війни 1769-1774 рр., і складалось із кількох хатин-мазанок на красивій природі рівнинних полів, неподалік, на південь від маленької степової річки Сухий Бичок, тепер балка Сухий Бичок. І вже в той час значилося в числі населених пунктів запорізьких козаків.. З тих далеких і тяжких для України часів і починається літопис нашого села, або як воно називалося Свободне (хутір Свободний-Вільний), колишньої Новоросійської губернії Бахмутського повіту, пізніше село Осотяне, а вже нинішня назва поетично оспівана – Зоряне…

Про історію села можна говорити багато, тим більше, що односельцями, працівниками та учнями Зорянської школи зібрано багатющий матеріал.

Сьогодні хочеться говорити про прекрасне – святкування Дня села.До урочистого концерту працівники Зорянського будинку культури підійшли творчо та з гумором. Готувалися серйозно. Адже таке дійство у селян буває практично раз на рік. Ведучі концерту, дві куми Параска та Солоха (Максименко Юлія та Демчук Тетяна), вийшли на сцену та почали запрошувати всіх на свято, від усього серця привітали теплими словами односельчан. Сільський голова Довгоспиний Микола Іванович щиро привітав односельців зі святом. За вагомий внесок у соціально-економічний розвиток села та з нагоди святкування Дня села подяками від сільського голови були відзначені меценати, які активно допомагають в усіх починаннях – це Гоц Сергій Петрович, Чеверда Анна Анатоліївна, Положевець Іван Адамович, Ніколаєнко Володимир Володимирович. Голова сільської ради побажав всім миру, міцного здоров’я, родинного щастя, благополуччя. А селу — процвітання та стабільного розвитку.

З вітальними словами звернулася до всіх присутніх директор РКЗО «Зорянська СЗШ І-ІІІ ступенів» Захарій Любов Станіславівна. Вона згадала теплими словами людей, які живуть поруч, прославляють рідну землю, рідне село не тільки своєю невтомною працею, а й своїми творчими справами. Це місцевий письменник, поет, збирач історичної минувщини, випускник місцевої школи – Єфіменко Валерій Трохимович (до речі він написав слова пісні «Гімн Зоряного»), слова і музику до пісні «Гімн школи» написали жителі нашого села Семенко Вікторія Валентинівна та Іваненко Валерій Миколайович, місцеві поетеси Лаврущенко Ельвіра Юріївна, Тодорова Карина, Рєзнік Ірина, Пономаренко Юліана. На кінець свого виступу Любов Станіславівна зачитала слова із пісні «Гімн Зоряного»:

Зоряне, Зоряне, Зоряне –
Батьківщини малої дім.
Працею поколінь створений
Добробут селянам усім.

Побажала всім добробуту,злагоди,миру.

За сценарієм свята увага була приділена всім категоріям жителів села, яких вшановували щирими словами, душевними піснями та гарними подарунками. На гарно декорованій сцені мешканців села чекав святковий концерт – місцеві артисти підготували чудові вокальні та хореографічні композиції. Від малого до старого селяни отримували цікаві номінації: найстаршими жительками стали 93-річна  Прокопенко Олена Степанівна та 92 – річна Леонідова Любов Миколаївна. Вітанням старожилам стала пісня «Це моя земля, це моя країна» дитячого колективу «Диводзвін». В черговий раз порадували присутніх місцеві аматори – ансамбль «Зорянка» у складі Прищепчук Ольги, Брижак Тетяни, Лаврущенко Світлани, Максимової Ольги, Демчук Тетяни, Воронової Ольги, Кулиненко Оксани, Опалатенко Лариси. У їхньому виконанні прозвучали пісні із репертуару «Лісапетного батальйону», зокрема пісні «Сільський турист» та «Моє село». Дует сестер Кулиненко Оксана та Опалатенко Лариса подарували присутнім пісню «Живет село родное». Кулиненко Оксана заспівала пісню «Трактористка». Пісню «Украду» виконав сімейний дует мама і донька Ольга та Вікторія Прищепчуки.

Життя прожити — не поле перейти. Тож не забули й про подружні пари, що стали прикладом для наслідування. Із срібним весіллям вітали  Наталію та Івана Положевців, Оксану та Володимира Кривоносів, Трача Тараса Ярославовича та його дружину Олену Володимирівну. 30 років тому на рушничок щастя стали  Оксана та Геннадій Кулиненки. Привітали веселими куплетами пісні «Бабушка рядышком с дедушкой» маленькі артисти – школярики. Приємною, радісною звісткою для зорянців було повідомлення, що за рік у сільську родину лелека приніс 4 маленьких жителів села. Прозвучали вітання на адресу щасливих батьків наймолодших жителів села: Семенкової Тетянки, Калініченка Ріната, Литвиненка Данііла та Подольської Русланки. Щодо концертної програми свята, то її родзинкою став виступ гурту «Драмденс» – танець «Чарльстон». Всіх присутніх радували своїми виступами як вихованці місцевої школи, так і гості з Новогригорівки. Велику концертну програму підготували учасники художньої самодіяльності. Учні Зорянської загальноосвітньої школи вітали земляків музичними композиціями, які присвячувались і Україні, і рідному краєві, і рідним батькам –пісні у виконанні ансамблю «Диводзвін»: «Несе Галя воду», «Хорошее настроение». Брижак Алевтина подарувала пісню «Зоряний дзвіночок», Гоц Кіра виконала пісню «Кішка», а Мельник Ліза проспівала пісню «Раз ладошка, два ладошка». Дітей дружно підтримували вдячні глядачі. Фінальним виступом була композиція «Мир над Україною». Всіх присутніх радували своїми виступами як місцеві артисти, так і гості з Новогригорівки.

Після концерту відбувся розіграш безпрограшної святкової лотереї. Протягом святкування Дня села  односельчан та гостей свята частували стравами працівники дитячого садочка «Зернятко», Миронівського та Маліївського НВК, сільської ради. Господині отримали багато приємних відгуків від своїх односельців. Були представлені виставки робіт місцевих майстринь, зокрема Рисич Ольги та її родини, вироби учнів Зорянської школи. Крім того широкому загалу були представлені роботи колективу школи «Минуле нашого села з 1769 року по теперішній час» (роки написання – 2004-2013р.р. – редакційна група у складі: Брижака Миколи Миколайовича – автора, Захарій Любові Станіславівни – літературного редактора, Труна Миколи Миколайовича – технічного редактора), «Зниклі села на карті України: історичні нотатки про село Боголюбівка (Бичок)» – під редакцією Гоц Ніни Володимирівни ). «Крізь тернії до зірок», «Вони навчали моїх батьків» (дослідницький проект гуртка «Пошук», поетичні збірки Лаврущенко Ельвіри Юріївни, заступника директора з навчально-виховної роботи РКЗО «Зорянська СЗШ І-ІІІ ступенів», збірка віршів Тодорової Карини та збірки творів з роботами Єфіменка Валерія Трохимовича.

Окрема подяка директору Зорянського будинку культури Прищепчук Ользі Василівні та ведучим цього дійства – Демчук Тетяні й Максименко Юлії – організаторам святкування Дня села Зоряне.

Свято закінчувалось, та людям не хотілося розходитись по домівках, адже позитивні емоції і радість переповнювали кожного, хто завітав цієї погожої днини на свято. Хочеться вірити, що проведення такого свята стане доброю традицією і в наступні роки, буде щирою фінансова підтримка від меценатів і творча – від людей.

Любов Захарій