Ми виглядаємо її щовівторка
Щовівторка до нас у редакцію заходить привітна молода жінка з величезною сумкою, повною газет та листів. Віддає пачку «Межівського меридіана», обласні газети, іншу кореспонденцію. І обов’язково посміхається. Це листоноша Інна Ісмаілова.
Жінка має найменший стаж серед межівських працівників пошти – у грудні буде два роки. Але враження таке, наче в неї за плечима чималий досвід. Хоча раніше жінка працювала на динасовому заводі і носити пошту не мріяла. Але хотілося бути ближче до дому, дорога на роботу й з роботи забирала багато і часу, і сил. Хоча працю листоноші не назвеш легкою, бо за день жінка «намотує» 18 кілометрів на своєму маршруті.
На дільниці, яку обслуговує Інна, проживає близько 80 літніх людей. Їм щомісяця вона доставляє пенсію, тому її завжди радо зустрічають.
Люди бувають різні, кожен зі своїми звичками, своїми поглядами. Але до кожного є підхід у молодої листоноші. Тим паче, що Інна народилася і живе у Межовій, більша частина її клієнтів – це добрі знайомі.
Колектив дружний, говорить Інна. При потребі допомагають одна одній (працюють лише жінки). Буває, що хтось із людей питає, чому немає газети, або чому принесли газету, яку не передплачують. Завжди пояснюють, розбираються з проблемою. А якщо це люди з іншої дільниці, передають питання і прохання «господарям» – закріпленим за дільницею листоношам.
Крім газет і журналів у робочий час, на дозвіллі Інна любить в’язати гачком і спицями. Речі, виготовлені маминими руками, із задоволенням носять діти. Хоча для хобі вільного часу не так і багато. Адже ще є домашні клопоти, інші важливі справи.
У професійне свято Інна бажає колегам міцного здоров’я і, звичайно, підвищення зарплати. «Межівський меридіан» теж вітає усіх поштовиків зі святом і бажає усього найкращого у їхній професійній діяльності, любові та злагоди у родинах.
