Сонячна пісня соломʼяного стебла

Соломоплетіння – одне із найдавніших народних ремесел. Солома «взувала й одягала» селян, утеплювала їхнє житло і служила їм постіллю. З неї люди навчилися виготовляти брилі, кошики, килимки, використовували для різного роду утеплення. Соломоплетіння було відоме всім хліборобським народам задовго до появи ткацького й гончарного ремесла. Селяни вірили, що в соломі є сила родючості, благотворна здатність впливати на хід селянського життя. Тому соломі належала важлива роль у хліборобській обрядовості. Вона завжди була пластичним матеріалом для створення різних обрядових атрибутів і прикрас, у яких яскраво й образно виявились фантазія і майстерність селян. Сьогодні вироби із соломи – це подарункова атрибутика, прикраси інтер’єру.

У Межівському будинку дитячої та юнацької творчості діє творче об’єднання «Народні ремесла», керує яким Воскобойник Надія Ізатулівна. За два десятиліття роботи багато талановитих випускників має. Нинішні гуртківці – теж гордість керівника. Одна з юних майстринь – Альона Узбек – за результатами минулого року була висунута на звання «Людина року-2019» у номінації «Юний талант». П’ятнадцятирічна школярка умілими руками створює справжні солом’яні шедеври.

– Гурток соломоплетіння я відвідую вже три роки, з шостого класу, – розповідає Альона. – До цього плела різні вироби з бісеру, трохи вишивала. А соломою зацікавилася випадково, з подачі двоюрідного брата Сашка, він привів мене сюди. Подивилася, чим тут займаються, мені сподобалося. Так і залишилася.

Керівник гуртка Надія Ізатулівна Воскобойник розповідає:

– На початку вересня школярі приходять у будинок творчості і обирають собі заняття до душі. Знайомляться з гуртками і визначаються, чим би хотіли зайнятися. Так Альона потрапила до нас. Дівчина дуже скромна, трудолюбива. Це наша гордість. Вона вже де в чому перевершила мене – зшиває вироби дуже акуратно. Іноді я шукаю її потайні шви. Дала завдання зробити ажурні пелюстки за зразком – Альона зробила 36 штук, і всі однакового розміру! Вона точно вираховує необхідну кількість соломин у кожній пелюстці.

Як на людину далеку від соломоплетіння, то це заняття має багато премудростей. Спочатку треба заготовити солому, щоб було з чого творити. Потім кожну соломину правильно розрізати, посортувати матеріал по довжині, по товщині. Після цього мочити у кип’ятку і приступати до плетіння деталей виробу

– Перший сорт іде на витий шнур із найтоншої соломки, другий сорт – на косичку, – говорить Надія Ізатулівна. – Є різні техніки плетіння: зубатка, чотирикінцівка, косичка, ажурна пелюстка, білоруська пелюстка. От соломку і треба підібрати. Але навчитися можна легко, варто тільки захотіти.

Саме з цих азів і починала Альона Узбек свої заняття в гуртку. Увесь цикл робіт дівчинка виконує сама – готує солому, плете, зшиває. Першим її солом’яним творінням був Ангел. Зараз у доробку юної майстрині багато різних виробів. Привертає увагу фігура колядника: ця робота принесла дівчинці перемогу на обласному конкурсі юних майстрів народних ремесел. На конкурсі в Обласному еколого-натуралістичному центрі дівчина працювала над композицією «Лісова пісня». Там робота викликала непідробне захоплення. І капелюхи гарні в неї виходять – один у техніці зубатки, інший – чотирикінцівки. Ідеї для роботи знаходить і в інтернеті, і прислухається до порад керівника. В основному це традиційні народні теми, символи. Дитячо-юнацький кіноцентр «Веснянка» у місті Дніпро щороку організовує виставку робіт «Люби і знай свій рідний край». Зараз Альона готує туди композицію.

На питання, як же працюється в гуртку, дівчина відповідає:

– Працювати мені легко, я швидко переймаю те, що показує Надія Ізатулівна. Головне – навчитися плести. А тоді вже можна виготовляти різні речі. Найскладніший процес – зшивання, бо потребує найбільше часу і терпіння. А найлегше для мене – плести зубатку.

Керівник гуртка розказує:

– Звичайно, плести можна з будь-якої соломи. Ячмінна м’яка, але коротка. Добре підходить для аплікацій, але ми на гуртку аплікацій уже не робимо. Ячмінь жовтіший по кольору. Пшениця грубіша для плетіння, з неї добре дідуха робити. Найбільш придатна для плетіння житня солома.

Але жита зараз майже ніде не сіють. Тому гуртківці заготовляють солому самі. Спочатку Надія Ізатулівна сама сіяла жито у себе на городі, потім почала роздавати зерно дітям. Цієї осені Альона теж висіяла на городі трохи жита.

На гурток Альона йде після уроків. Важливо, що треба поєднувати два заняття – навчання і ремесло. Звичайно, перш за все – вивчити уроки, а потім плести. Буває, що й додому бере «солом’яну роботу», як домашнє завдання. Вдома робить заготовки для своїх виробів. А вже на гуртку компонує.

Батьки підтримують доньку у її захопленні. Щороку вона дарує їм щось, виготовлене власними руками. Мама, Марина Миколаївна, говорить, що Альона дуже наполеглива, добросовісна. Колись і волейболом займалася, і ліпила вироби із солоного тіста. А потім спробувала соломоплетіння – теж виходить добре. Іноді виготовляє шкатулки із серветок (дуже цікава техніка). Але солома вабить більше за все.

Про майбутню професію дівчинка не замислювалася. Ще не визначилася з уподобаннями. Але і класний керівник дівчинки, і наставник по гуртковій роботі, і мама відзначають, що руки вона має золоті. Уся ручна робота їй добре вдається.

Номінування на конкурс «Людина року-2019» для Альони стало несподіванкою. Але вона зазначає, що було дуже приємно. Значить, щось варте робить у житті. Батьки пишаються талановитою дитиною, радіють, що отримала визнання громади.

Дивуєшся, як із звичайної соломки юна майстриня творить неймовірні речі: ляльки, капелюхи. Солома – гарний, «сонячний» матеріал, але потрібно знати, як з ним поводитися. А головне – мати неабияке терпіння, фантазію, і вкласти у виріб частку душі. Та й душа повинна бути світлою і чистою, як солома з якої роблять такі дивовижні речі. Тільки тоді витвір вийде гарним і буде подобатися іншим.

Альона має таку душу, тому й радіють люди, споглядаючи її творіння.

Антоніна Тарасенко