Субота, 20 Липня, 2024
Життя громадиНаша історіяПро головне

Махно повертається ?!…

У Межовій відбулася презентація картини «Нестор Махно» капітана 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського з позивним “Художник” Олександра Канібора, яку він написав для жителів та гостей Межівщини і присвятив 135-річчю Нестора Махна, що відзначатиметься у листопаді цього року.  

 То що – Махно повертається ?!

…Поки що не в рідне Гуляй Поле, і не в Іванівку, як в далеких 1918 -1921 роках. Але…

На Межівщину – землі, де батько народної вольниці Нестор Махно також відстоював інтереси і прагнення українського селянства.

У Межовій відбулася презентація картини «Нестор Махно» капітана 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського з позивним “Художник” Олександра Канібора, яку він написав для жителів та гостей Межівщини до 135-річчя Нестора Махна, яке відзначатиметься у листопаді цього року.

Про презентацію, яка відбулася у формі невеликого театралізованого дійства, розповідь-інтерв’ю з Олександром про те, як, власне, народилася ідея написання «Нестора Махна», як створювалася картина , а також про війну, Україну, нашу історію – читайте далі.

Олександр Канібор – Воїн, Митець – він захищає Україну з 2014 року після Майдану.

З 2014 року по 2017-й боронив рідну землю в лавах полку «Азов». Повномасштабна  війна застала Олександра в Одесі, де він, не вагаючись  вступив до лав морської піхоти – 35-ої окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського.

Сьогодні капітан Канібор волею долі опинився, як-то кажуть, «в наших краях» і  вже беззаперечно увійшов в історію культурного життя Межівщини.

Автор картини сам родом з Кривого Рогу, з родини творчих людей, його батько відомий скульптор – теж Олександр Канібор.

Сашко (після особистого знайомства дозволимо собі так до нього звернутись) – той самий «Художник», який намалював портрет президента Литви Далі Грібаускайте, долучився до розпису восьмиметрових воріт Урзуфської бази «Азову, а ще він прототип «маляра» у творі Василя Шкляра «Чорне сонце».

Фото 2016 року

Нестор Махно… Хто він? Навряд чи його можна назвати державним героєм…А ось народним – абсолютно! Безумовно, одна з найяскравіших постатей своєї епохи…

Незважаючи на складну історичну роль Махна в сучасній українській історіографії, ніхто не буде сперечатись, що саме ідеали, устремління Н. Махна підкреслюють і віковічні прагнення українського народу до свободи…

…Чудове полотно по-праву зайняло своє місце поруч із справжнісінькою тачанкою у фойє Центру культури та дозвілля Межівської селищної ради. Саме тут і відбулася презентація картини у досить вузькому колі, з огляду на військовий стан.

Працівники Центру культури  представили іскрометне театралізоване дійство у дусі буремних подій 100-річної давнини. А гості презентації – серед них вчителі історії та краєзнавці, люди творчі Межівщини на кілька годин занурились у атмосферу справжньої махновської вольниці…

–  Я сам з Дніпропетровської області, але трохи з іншого кутка –  Криворіжжя.

Тут в Махновських степах і лісах  – почуваю себе дуже затишно, немов удома. Звідси і натхнення для написання картини.

Щодо Махна, то різні історичні перипетії (як його позиціонувати в офіційній історіографії) давайте залишимо історикам, але те що це була  щира людина, за якою йшли тисячі українців, боротись проти загарбників та поневолювачів – ніхто сперечатись не буде, – відзначив автор картини.

Олександр нагадав, що сьогодні  в Україні формуються бригади наступу і на його переконання: якби була створена  бригада імені Нестора Махна, то вона була б однією з найчисельніших.

– Адже тільки дві людини у військовій історії України звільняли Крим – це Петро Болбочан у 1918-році та армія Нестора Махна. (На жаль, Махно звільняв Крим для червоних, за що і поплатився…) Тож Бог любить Троїцю, і я впевнений, що Збройні сили України  обов’язково продовжать цю традицію. 

Так, історики  сьогодні багато дорікають Нестору Івановичу за ситуативні союзи з москалями, більшовиками, але поряд цим були і угоди з Петлюрою та ін. У тих історичних обставинах, у яких він жив і боровся за свої ідеї, це, мабуть, було необхідно.  Тож, перш ніж, комусь дорікати чи критикувати – давайте самі  зробимо все, аби гідно увійти в історію. Збудуємо справді сильну, демократичну державу, за яку кладуть сьогодні  голови кращі сини і доньки України.

На дискредитацію Нестора Махна радянська пропаганда не полінувалася зняти кілька фільмів, де показали його п’яницею, неврастеніком іт. д. Але, чому це зроблено було?

Щоб «чорним помазати» українців, людей які мужньо боролись за те, у що вони вірили.

Я проведу паралелі: ми сьогодні такі ж самі хлопці й дівчата, як і 100 років, відстоюємо своє. Хіба ми не схожі на своїх дідів?

Художник розповів: як, власне, з’явилася ідея написання «Нестора Махна». Виявляється, надихнула його… Межівщина. Ідея прийшла «дякуючи» тачанці, яка розташована у фойє Центру культури та дозвілля.

Насправді, Олександр шукав місцевий  музей, де можна було б познайомитись із історією межівського краю,  а тут…: « Побачив махновську тачанку, але не вистачало самого  Махна… А тут дізнався і про 135-річчя від дня народження Нестора Івановича, яке відзначатимуть саме цього року».

Разом з працівниками Центру культури та дозвілля (яким, до речі, щиро подякував за історичну просвіту, адже дали почитати Олександру кілька чудових книг про життя та боротьбу Н. Махна) довго думали про розмір картини, знайшли необхідний стенд, заґрунтували і почали роботу…

Писалась картина десь протягом місяця, як випадав час, а де це раз – два на тиждень.

До речі, вишукану раму для картини подарувала межівчанка Надія Бобенчик.

– Позаду нього дуб махновський у Дібрівському лісі. – говорить автор. –  І я довго думав,  що написати на картині, адже це мав бути сильний посил.  І ось  у тій літературі, яку читав останні тижні, натрапив на такий факт. Зі слів дружини Махна – Галини Кузьменко, його писар  передав Нестору пісню від одного з хлопців і та пісня  – майже слово в слово «Розпрягайте хлопці коні», яку знає вся Україна.  Уявляєте?

Мене це сильне вразило, а найбільше врізався в пам’ять останній куплет, який, вочевидь,  викреслювали з нашої історичної пам’яті і саме він знайшов своє відображення на цій картині.

Запрягайте хлопці коней,

Годі Вам вже спочивать

Та поїдем з Гуляй-поля

Людям волю добувать

Про плани. В тому числі – творчі…

Звичайно, Олександр сьогодні насамперед, захисник України, капітан морської піхоти, тож говоримо про це більше гіпотетично. Де він буде завтра – не знає і сам Сашко.

Але творча душа все ж проявляє себе навіть у такий складний час.

Розповідає, що мріє  тепер написати соратника Махна – Феодосія Щуся.

«Дуже неординарний чоловік. Місце у вас є, якщо зійдуться всі зірки, то подаруємо ще один портрет. Колоритні козаки були – вони обов’язково повинні бути поруч – біля тачанки: Махно та Щусь…

Я це вже бачу… А взагалі, біля Нестора було багато талановитих людей: той же Щусь, Білаш, Задов , Марков. Кожен з них – особистість».

Махно – не перша історична постать, кого написав  О. Канібор. Загадує, що своєрідним дебютом у написанні знакових людей української історії можна вважати портрет земляка з  Кривого Рогу, отаману Холодного Яру  Костя Пестушка (Блакитиного) – 1898 – 1921 рр.

До речі, у Кривому Розі  2021 року відкрито пам’ятник К. Пестушку, а над двометровим монументом кілька років працювали батько Олександра – скульптор Олександр Канібор та архітектор Євген Головін.

«У 23 роки мав 20 тисяч козаків і бив комуністів, аж гай шумів», – розповідає «Художник».

Олександру щиро подякувала за подарунок начальнику відділу культури та туризму Людмилі Кропив’янській, яка відзначила, що художник сьогодні повернув присутніх у минуле, надихнув на те, що Межівщина йде у цьому напрямку правильним шляхом, зміцнив переконання, що наш край має славну історію і є багато про розповідати, про що писати. Людмила Іванівна презентувала Канібору книгу – «Нестор і Галина» ( автори Віктор Яланський та Лариса Верьовка).

…Багато цікавих фактів про життя Нестора Івановича розповіли присутні історики та краєзнавці, зокрема Петро Максимович Бабець, який у ході своєї краєзнавчої роботи, наприклад,  дізнався про зустріч відомої  на Межівщиниі довгожительки Ганни Добжанської  (яка пішла від нас на 105-му році життя) з дружиною Махна – Галиною Кузьменко та ін.

 

Та й загалом, згадували багато легенд, пов’язаних з постаттю Нестора Махна. Кожному з присутніх було що розповісти…

Підсумовуючи зустріч, Олександр  Канібор закликав зібрання згадати бойових побратимів та всіх українців, загиблих у війні з окупантами.

– Треба перемогти… У нас немає іншого шляху для повноцінного існування Української держави. Щоб і після нас було кому козакувати! Як би це звучало сьогодні важко, але ті, хто дивляться в майбутнє розуміють, що нам доведеться вчитися жити у боротьбі з державним утворенням, що  стало уособленням фашизму у ХХІ столітті. 

Ми повинні стати справжньою козацькою державою, самостійною, вільною, та сильною.

Дуже знаково  те, що Нестор Іванович – непідробна, щира людина, за якою йшли тисячі людей – як за життя  міг зібрати навколо себе багато людей, так і через 100 років, об’єднує всіх нас.

Сьогодні ми намагаємось знайти свої корені, відновити історичний зв’язок поколінь.

Це все важливо: і ваші зусилля, і все, що  проходить через наше серце, щоб  у ці важкі часи в українців була хоч би хвилинка такої щирості, такого єднання.

Бо за що ж ми тоді воюємо…

 

підготував Євген Травневий.