В граніті їхні імена. Історії пам’ятників героям Другої світової війни (ч. 2)
Антонівське
У період Другої світової війни загинули смертю хоробрих 160 уродженців с. Антонівське. Імена воїнів занесені на меморіальні дошки пам’ятника односельцям, який встановлено у квітні 1967 р.
У вересні 1943 року, після жорстоких боїв, радянські частини залишили зруйноване авіабомбами та артилерійськими снарядами село Федорівське і погнали ворога на захід. Лише через кілька днів після звільнення Тарасівки почалося поховання загиблих червоноармійців.
Шість років потому (1949-го) відбулося перепоховання героїв, чиї могили були розкидані полями та лісосмугами. Нову братську могилу викопали поряд з першою. Там і поховані вони до сьогодні: 67 воїнів-визволителів, 24 з них – невідомі.
Пам’ятник у 2012 році було реконструйовано.
Богданівка
13 вересня із заходу, з боку села Солоне, до Богданівки стали відходити ворожі танки. Гітлерівське командування ставило завдання: захопити села Богданівка, Дубове, Антонівське і станцію Межова, перерізати залізницю, відрізати наші війська і вдарити їм у тил. Того дня фашистам вдалося захопити село, але протрималися вони лише кілька годин.
Богданівку було звільнено – ворог змушений був поспішно залишити село без бою.
У битвах проти окупантів на всіх фронтах брали участь 290 жителів Богданівки, з них 170 загинули смертю хоробрих, 120 – удостоєні урядових нагород.
У 1956 році на братській могилі в с. Богданівка споруджено пам’ятник на честь воїнів – визволителів та односельців, які загинули в боротьбі з гітлерівцями.
Василівка
Під час оборонних боїв восени 1941 року в селі Василівка загинули 11 радянських бійців. Їх поховали в братській могилі.
Відомі прізвища лише шести з них: старший лейтенант Галушко А.Д., молодший лейтенант Чабунін І.С., молодший сержант Головко І.Г., гвардії рядовий Сиротюк П.В., гвардії рядовий Родигін М.М., гвардії рядовий Підлубний А.Н. Імена п’яти воїнів не встановлено.
У село не повернулися з війни 120 василівців.
1966 року на могилі було встановлено пам’ятник.
Веселе
Населені пункти Веселівської сільської ради звільняли 61 піхотний полк та 773 артполк 317 стрілецької дивізії, групи 34 та 35 танкових бригад. Особливо відзначилася рота лейтенанта Олександра Георгійовича Капустіна, який загинув у 23 роки. Його іменем названо центральну площу села та вулицю.
При звільненні Веселого загинуло 42 бійці, імена 20 з них встановлені, 24 залишилися безіменними.
218 жителів села не повернулися з фронтів до рідної домівки.
У 1956 році за ініціативи громади в центрі села було встановлено пам’ятник героям-визволителям, а з 1989 року на його місці височіє скульптура «Мати з дитям».
