Орденом «За мужність» посмертно нагороджено Владислава Острянина з Межівської громади
Межівчанин Владислав Острянин, боєць 23-ї Окремої механізованої бригади загинув 5 липня 2023 року під час важких боїв за звільнення України поблизу населеного пункту Приютне Запорізької області.
Указом Президента України № 578 від 12 вересня Герой посмертно нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Нагороду Владислава його дружині – Наталії, за дорученням начальника 4 територіального центру комплектування та соціальної підтримки Володимира Рака, вручив старший лейтенант Андрій Давиденко.
Як повідомляв “Межівський меридіан”, під час звільнення Запорізької області загинув наш земляк, межівчанин, боєць 23-ї Окремої механізованої бригади.
10 липня Межівська громада провела в останній шлях Владислава
… Траурний кортеж з тілом Героя зустрічали на колінах, встеливши живими квітами його останню подорож рідною вулицею…
Ніхто не стримував сліз… Навіть суворі бійці, побратими…
Адже, Влад завжди був щирим, відвертим, позитивним та надзвичайно товариським. А ще – мужнім та безстрашним! – таким ми його запам’ятаємо назавжди.
Захищати Батьківщину пішов з переконанням: вигнати окупантів з рідної землі та здобути Перемогу!
На жаль, війна забирає найкращих дітей України, які не побоялись та стали на її захист, щоб зустріти ворога та дати йому гідну відсіч.
Владислав був мобілізований до лав Збройних сил України від початку широкомасштабного вторгнення російських окупантів в Україну. Закінчив школу сержантів.
«…Командир гранатометного відділення 23-ї ОМБР Владислав Миколайович Острянин загинув, мужньо виконавши військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність», – йдеться у офіційному повідомленні.
…Вона і до сьогодні чекає дзвінка від нього… У телефоні він підписаний – КОХАНИЙ і шукаючи фото – дружина кілька разів набирає його… Від хвилювання…
– Люблю тебе, – говорив він після кожної розмови і Наталя крізь сльози знову і знову повторює ці слова…
Востаннє вони говорили 4 липня, вона точно пам’ятає і час дзвінка – 21.43 і його тривалість – 6 хвилин 22 секунди.
– Бережи себе, моя маленька і не хвилюйся… Люблю тебе…
Наталя з розумінням поставилася до твердого ,чоловічого рішення Владислава – захищати рідну землю від окупантів, завжди підтримувала його. А він він ніколи ні на що не скаржився і завжди оберігав її від поганих новин.
У березні 2023-го у них була річниця – 15 років разом…
На телефоні заставка – фото їх останнього поцілунку, зробленого селфі… І збережена вся історія дзвінків…
Відсьогодні ще одна пам’ятна річ Влада – орден «За мужність»…
Саме та мужність, а ще самовідданість, впевнена Наталя, були тим, що спонукало його стати на захист рідної держави…
…Їх уже ніколи не буде поруч, надійних, вірних, коханих і люблячих. Вони бились за свої родини там, на полі бою. І завжди охоронятимуть їх з небес.
Від імені всієї громади висловлюємо найщиріші співчуття батькам – Наталії Василівні та Миколі Васильовичу, дружині Наталії, сестрі Богдані, брату Віталію, який також сьогодні зі зброєю в руках, захищає Україну від рашистських окупантів – з приводу непоправної втрати загиблого за Україну Героя – Острянина Владислава Миколайовича.
“Межівський меридіан”
