Весна тривоги нашої…
…Сьогодні багато експертів говорять, що саме аграрний сектор стане тим локомотивом, що допоможе Україні вийти з економічної кризи, яка є неминучою у зв’язку з пандемією COVID-19 та тривалими карантинними обмеженнями.
Чому? Бо незважаючи на всі пандемії, економічні кризи та інші перипетії аграрії продовжують працювати – сіяти хліб, плекати його, робити все можливе, аби отримати гідний врожай.
Хоча, разом з тим, фахівці зауважують, що для того, аби аграрії мали сподівання на врожай – треба ще подолати наслідки несприятливої погоди: від посухи до навали шкідників.
А й справді, прогнози – прогнозами, але про реальну ситуацію з перспективою врожаю внаслідок аномально теплої та маловодної зими й екстремальної весни 2020 року краще за експертів знають лише самі аграрії.
Ці та інші питання ми вирішили поставити в одному з провідних господарств району – ТОВ «Агрофірма «Промінь» (директор Клименко І.П. ). Тут поспілкувались із досвідченим агрономом, Заслуженим працівником сільського господарства України Віктором Іларіоновичем Костюченком.
В умовах карантину, звичайно ж, телефоном. І додаємо до репортажу архівне фото весни 2016 року.
Прогнози прогнозами…
– На то вони й експерти,- говорить досвідчений агроном. – Давати прогнози. Це їхнє завдання… Тим більше, вони володіють інформацією по всій країні, мають відповідну статистику. Я ж сьогодні можу з повною відповідальністю говорити лише про ситуацію у нашому господарстві.
Отже, якщо зовсім відверто, на сьогодні біля 50% посівів знаходяться у стані, який я називаю «більш-менш».
Агрономи мене зрозуміють… Для експертів він (стан), мабуть, буде «добрий»…
Інші 50 відсотків я б назвав «на межі» (щоб було зрозуміло, це коли вже почали підсихати нижні листочки). Для експертів, знову ж таки, цей стан швидше за все буде «задовільний». Але насправді він не може задовольняти, бо посіви починають просто «благати» про вологу.
Тож, якщо оцінити ситуацію саме сьогодні (підкреслюю!), то я б не побоявся дати прогноз по втраті нашого валу озимої пшениці від 30 і навіть до 50 відсотків у порівнянні, наприклад, з попереднім роком.
Таки дійсно, досить відверто…
Як жартують самі аграрії, за останні 5 місяців в Україні було два листопади і три березні.
З осені, за словами Костюченка, дійсно все було досить непогано. Під час посівної у серпні-вересні 2019-го пройшли дощі. І в цілому, говорить Віктор Іларіонович, у зиму посіви зайшли у, без перебільшення, гарному стані. Перспективи на той час були досить райдужними. Але зима…
Безсніжна і тепла…
Відповідно до статистики, минула зима була на 3-5°С вищою за середню багаторічну норму. Але головна біда в тому, що у нас (а зрештою подібна ситуація і в більшості регіонів країни) взагалі не було снігового покриву.
– Ситуацію не виправили навіть поодинокі опади. Бо, як правило, сніг лежав на ґрунті не більше кількох днів, –
розповідає агроном. – І навіть та волога, яка залишалася після його танення, здебільшого вивітрювалася і висихала.
У Віктора Іларіоновича невеликий ювілей – вже 40 років агрономічного стажу. Пішов 41-й… Але навіть він не пам’ятає із свого багатого досвіду настільки теплої і безсніжної зими:
– Часто буває, коли складаються певні умови, – ти розумієш, що подібне вже є в скарбничці досвіду. Згадав чи заглянув до свого щоденника: як ситуація розвивалася далі?
Але зараз не той випадок! За 40 років не пам’ятаю, щоб на весну ми вийшли з такими, я б сказав критичними, запасами вологи. Як не пам’ятаю такі високі температури у лютому-березні і просто шалені суховії з кінця березня і весь квітень. Думаю, 2020 рік запам’ятається нам не тільки пандемією коронавірусу, а й поповнить скарбничку агрономічного досвіду.
Скажу більше: якщо найближчі пару тижнів не буде гарних опадів – пшеничка, яка, наприклад, сіяна по попереднику, просто загине. Ми вже бачимо приклади, коли сільгоспвиробники у південних областях перекультивовують посіви озимини (Одеській, Миколаївській, Херсонській). Вона практично висохла, й агрономи не бачать перспектив. Щиро сподіваюсь, що ми не постанемо перед таким вибором…
Весна тривоги нашої…
або Волога наше все!
Навесні озимі посіви, ніби активно, пішли в ріст. Проте, надалі – через нестачу вологи – вегетація повільнилася, а потім і майже зупинилася. За березень, за словами агронома, по господарству випало… 16 міліметрів опадів – при нормі 45. А в квітні – «аж цілих» 7 мм…
– Про що можна говорити, – бідкається він. – Коли за всю весну станом фактично на 1 травня на посівних площах господарства не було жодного ефективного дощу! У метровому шарі грунту має бути до 120 мм продуктивної вологи. Знаєте, скільки зараз? 50-55 мм… Які ще коментарі?
За його словами, «помножили» негативний ефект дефіциту вологи ще й такі фактори, як суховії, які буквально висушили верхній шар грунту, та… заморозки.
Саме так – березнево-квітневі заморозки, причому 7-8 хвиль поспіль, коли нічна температура падала до -5… -6oС. Це додало стресу на ослаблену пшеницю, а про озимий ріпак і говорити годі. На нього надія зовсім слабка…
Про перспективи…
Що й говорити, відсутність у ґрунті запасів вологи – нині найбільший головний біль для українських аграріїв. А якщо згадати прислів’я, що «весняний день рік годує», – то цей біль, мабуть, навіть більший, аніж коронавірус та пов’язані з ним проблеми.
Адже удар посухи подвійний – бо не лише негативно позначається на вегетації озимих культур, а й практично ставить під питання і сівбу ярих.
Віктор Іларіонович досить рішучий у прогнозах. На окремих площах спостерігається пересихання 5-cантиметрового верхнього шару ґрунту, що поставить під питання проростання насіння та утворення сходів того ж соняшнику, який, без перебільшення, є стратегічною культурою для нашого регіону.
Тож, якщо опадів не буде – немає сенсу сіяти. Як би це страшно не звучало. Надто дорогий посівний матеріал та інші пов’язані витрати.
Разом з тим, він і дещо заспокоює: якщо ситуація з опадами все ж таки зміниться на краще – той же соняшник можна сіяти до кінця травня і за сприятливих погодних умов отримати гарний врожай.
Насамкінець ми попрохали кілька порад колегам від досвідченого агронома з огляду на екстремальні погодні умови.
– Насамперед хочу сказати, що в нашому районі достатньо кваліфікованих фахівців, які добре розуміють ситуацію і вживають відповідних заходів.
Що хотів би рекомендувати, так це визначитись із площами, де ще збереглися запаси вологи, і, не зволікаючи, провести запланований посів. На вагу золота кожен день! Якщо показники критично нижчі норми, треба сім
разів подумати… Так само, не зволікаючи, треба проводити боротьбу зі шкідниками та хворобами, які цього року «активні», як ніколи.
І всім бажаю дощу та не опускати руки за будь-яких обставин!
Від редакції: Тим часом, як нам обіцяють найбільш популярні сайти прогнозів погоди початок травня все ж порадує нас, а у першу чергу – наших хліборобів, дощами. Тож сподіваємося, що довогочікувана волога таки встигне врятувати озимі та посприяти сходам і вегетації ярових. Адже аграрний сектор – локомотив! Не забуваємо…
Підготував Євген Травневий
