Низький уклін Вам, люди в білих халатах…
На жаль, ніхто не питає нас, коли на життєвому шляху несподівано постають чергові випробовування. Так трапилося, що я прямо з робочого місця потрапила до лікарні з гіпертонічним кризом. Не зважаючи на важкий стан, думка потрапити до лікарні відверто лякала. Адже, будьмо чесні самі з собою, не я одна сьогодні критично підходжу до роботи нашої системи охорони здоров’я в цілому.
Але, як же приємно була здивована, коли, потрапивши до терапевтичного відділення Межівської центральної лікарні, отримала високопрофесійну допомогу. Усі два тижні, які довелося провести в стаціонарі, бачила сумлінну роботу і завідуючого, і всього медичного персоналу відділення.
Здавалося, у них не було жодної вільної хвилини для відпочинку. Хоча досить-таки заповнені палати з хворими, постійно надходять нові. Але і лікарі, і кожна наступна зміна сестричок та санітарок працювали чітко, як злагоджений механізм.
Наразі хочеться висловити щиру подяку і від себе особисто, і від тих людей, які лежали разом зі мною у палаті завідуючому відділенням Стаховському Сергію Георгійовичу. Низький Вам уклін, шановний лікарю, за те, що допомагаєте хворим, як справжній професіонал, як Лікар і Людина з великої літери!
Дякую всім чуйним медичним сестрам: Іванько Тамілі, Басараб Валентині, Синиці Світлані, Дукіній Любові, Шеремет Марині, Шеремет Наталі, а також турботливим санітарочкам: Турчин Наталії, Ковтун Олені, Семенюк Наталі, Радченко Тетяні, які підтримували чистоту і порядок.
Я не вірила, що в наш час ще є лікарі – справжні професіонали, з великим серцем, здатні зцілити не лише тіло, а й душу своїм чуйним відношенням до пацієнтів. Тож хочу низько вклонитися Вам, Сергію Георгійовичу, і вам, дівчатка!
Бажаю всім міцного здоров’я, мирного неба і нехай у вас все буде добре!
З повагою
ПИВОВАР С.В.,
смт Межова
